Новий чи все ж таки Старий?

Багато людей зовнішніх до Церкви помилково вважають, що вони живуть за Новим Завітом, а не за Старим. Слід уточнити, що більшість пересічних обивателів вважають, що Старий Завіт стосується відплати за скоєні будь-коли людиною гріхи, а Новий Завіт – це про прощення тих гріхів, життя в мирі з Богом та потрапляння на «Небеса» чи щось на кшталт цього. Твердження в певній мірі правильне, а в цілому – помилкове. У чому ж помилковість погляду цих людей?

Передусім, у тому, що Новий Завіт має на увазі особистісні стосунки людини з Богом,  визнання в особі Ісуса з Назарету Бога і особистого Спасителя. І це має бути цілком зважене, усвідомлене рішення. От як, наприклад, пише про це апостол Павло: «Бо якщо вустами твоїми будеш сповідувати Ісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем вірують для праведности, а устами сповідують для спасіння» (Рим. 10:9,10). А якщо цього немає, то з чого люди зовнішні до Церкви взяли, що вони живуть за Новим Завітом з усіма його привілеями, які він дає вірним? З їхнього боку – це лише самообман.

«Вустами сповідувати» і «серцем вірувати» – звучить, між іншим, дуже гарно, і навіть поетично. Але, тим не менш, за цими гарними фразами криється як раз свідомий вибір певної людини, яка передусім має знати в що, а точніше в Кого вона вірує, і навіщо їй це все. Адже слідування за Христом має свою ціну: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, та йде за Мною. Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той збереже її» (Мф. 16:24,25) і «Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас» (Ін. 15:20). Навіть, матиме сумні наслідки відмова лише на словах сповідувати свою віру в Спасителя: «Бо якщо хтось посоромиться Мене і Моїх слів у роді цьому перелюбному і грішному, того посоромиться і Син Людський, коли прийде у славі Отця Свого з ангелами святими» (Мк. 8:38). І це, ясна річ, не єдині цитати, що попереджають, яку деколи ціну треба платити за сповідування в особі Ісуса з Назарету Бога і особистого Спасителя.

І, звичайно, просто міркування людей про те, що вони зараз живуть за Новим Завітом, у жодній мірі не робить їх вірними. Це стає можливим лише тоді, коли людина свідомо визнає в Ісусі Христі Бога і особистого Спасителя. А це неможливо здійснити без щирого покаяння, адже Спаситель стає по-справжньому потрібен певній людині лише в тому випадку, коли та починає розуміти, що не може впоратися з власними гріхами та їх сумними наслідками. Коли завдяки благодаті Божій вона усвідомлює, що лише Христос може зняти тягар її гріхів і дарувати надію на життя вічне. Це загалом не легкий шлях, який вимагає від людини докладання певних, деколи доволі серйозних зусиль. Недаремно ж Спаситель попереджав: «Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф. 11:12).

Але і понині знаходяться чимало людей, які тішать себе тим, що вони живуть за Новим Завітом лише за фактом того, що вони так особисто вважають. Насправді, такі люди живуть за Старим Завітом, де діє закон відплати за будь-коли скоєні людиною гріхи, бо на відміну від людського правосуддя, у наслідків гріха немає терміну давності. І якщо пригадали про Божу відплату, слід наголосити, що це стосується і Завіту Нового, просто людині дається можливість завдяки хресній жертві Спасителя примиритися з Богом. Хоча це зовсім не дає стовідсоткової гарантії на те, що наслідки скоєного нею якось оминуть людину – Господь лише запевняє, що Він не пригадає на Остаточному суді гріх, в якому людина щиро розкаялася. Так що, навіть якщо і живеш за Новим Завітом, все ж таки краще намагатися тяжко не грішити.

І виходить парадоксальна ситуація: часто люди зовнішні до Церкви добре орієнтуються в науках віри, проте ці знання носять лише теоретичний, умоглядний характер, проте знання приносить користь лише коли застосовується на практиці. Тобто коли людина налагоджує особисті стосунки з Творцем.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docНовий чи все ж таки Старий?


Ваш коментар:

Попередній запис

Бог гнівається?

Наслідки землетрусу на острові Гаїті в 2010 році Християнський погляд на катастрофи Всякий раз, коли у ... Читати далі

Наступний запис

Важливість добрих справ

В одній зі Своїх численних дискусій з юдеями, на запевнення, що «отець наш є Авраам», Спаситель відповів: «Якби ви були ... Читати далі