Відгомони іншого світу лунають навіть серед тих, хто обмежує свій світогляд лише матеріальним світом. Учені, не наважуючись згадувати про Бога або Творця, замість цього говорять про виявлений у творінні «антропологічний принцип». Природа ідеально налаштована для існування життя на планеті Земля. Змініть закони гравітації на один відсоток в одному чи іншому напрямі – і всесвіт не сформувався б. Щонайменша зміна в силах електромагнітної взаємодії – і не виникнуть зв’язки між органічними молекулами. Говорячи словами фізика Фрімена Дайсона, «всесвіт немов знав про нашу появу». Тим, хто розбирається в цьому краще за всіх, всесвіт не здається чимось, що виникло випадково. У ньому явно відчувається задум, але який і чий?
Я знаходжу більше духу благоговіння в літературних творах світських учених, ніж у деяких богословів. Мудрі з них погоджуються з тим, що наші знання, які постійно розширюються, лише виявляють сферу нашого неуцтва, що ще швидше розширюється. Те, що звично здавалося нам очевидним і раціональним (наприклад, ньютонівська фізика), змінилося величезними загадками. Тільки за мого життя астрономи «виявили» сімдесят мільярдів нових галактик, висловивши припущення, що 96 відсотків складу всесвіту як і раніше не видно («темна енергія» і «темна матерія»), і відкоригували час Великого Вибуху на чотири-п’ять мільярдів років. Біологи, дивлячись у свої мікроскопи, побачили в простих клітинах незбагненну складність.
За іронією, процес спрощення тільки ускладнив світ. Молекула ДНК усередині кожної клітини містить у собі три мільярди символів програмного коду, здатного відстежувати і регулювати всю анатомію людського тіла. Ми поступово вчимося прочитувати цей код, але хто написав його? І навіщо? Чи може хоч хтось направити нас у прочитанні не лише мікрокоду усередині кожної клітини, але і макрокоду, що управляє усією нашою планетою і всесвітом?
Відгомони іншого світу просочилися також і в мистецтво. Поети, художники, романісти і сценаристи – все ті, хто знає дещо про те, як створювати світи, – відчувають силу натхнення, хоча і не можуть визначити її джерела. Для творчих людей світ здається результатом творіння, подібним квартетам Бетховена і «Гамлету» Шекспіра. Якщо ми дійсно – Божа музика і Божі слова, то яку мелодію повинні грати, і які слова вимовляти? Крізь час луною звучить питання Мільтона: «А раптом, земля – лише тінь небес?»
З книги «Відгомони іншого світу»
