Вацлав Гавел – колишній президент Чехії, що пережив комуністичний режим, який посилено намагався жити без Бога, – виразив суть цієї проблеми таким чином: «Я вважаю, що з втратою Бога людина втрачає якусь абсолютну, універсальну систему координат, з якою вона завжди могла співвідносити все навколо, і головним чином – саму себе. Її світ і її особа поступово почали розпадатися на окремі, незв’язані фрагменти, що відповідають різним відносним координатам».
Зґвалтування марксизмом його батьківщини Гавел вважає прямим наслідком атеїзму. «Я виходець з країни, де помирають ліси, річки нагадують стічні канави, а в деяких місцях жителям рекомендують не відкривати вікна», – сказав він, бачачи причину цього «у зарозумілості людей нової ери, які звели себе на престол, як панів усієї природи і всього світу». Таким людям бракує метафізичного якоря: «Я маю на увазі упокорену повагу до всього творіння і усвідомлення наших зобов’язань перед ним. Якщо батьки вірять у Бога, їх дітям не доведеться одягати по дорозі в школу протигази, а їх очі не сліпнутимуть від гною».
Ми живемо в небезпечні часи, стикаючись з невідкладними питаннями, які стосуються не лише довкілля, але і тероризму, війн, сексуальності, всесвітньої убогості та визначень життя і смерті. Суспільство відчайдушно потребує моральної прив’язки або «системи координат», як виразився Гавел. Нам необхідно знати своє місце у всесвіті і свій обов’язок один перед одним і перед Землею. Чи можемо ми відповісти на ці питання без Бога?
Сучасна література звеличує як героя, бунтаря, який зухвало бореться за своє місце в безглуздому всесвіті. Еволюційна філософія уявляє Homo Sapiens як біологічний вид, подібний до усіх інших, який приречений жити за сценарієм, закладеним в егоїстичних генах. Але що, якщо обидва ці світогляди випускають з уваги щось велике, важливе і засадниче для нашого майбутнього, – подібно до того, як тубільці Південної Америки просто не звертали уваги на кораблі Магеллана, що пропливають повз?
З книги «Відгомони іншого світу»