Об’явлення: розділ 17

1 І прийшов один із семи Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами. 2 З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі. 3 І в дусі повів він мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів. 4 А жінка була одягнена в порфіру й кармазин, і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести розпусти її. 5 А на чолі її було написане ім’я, таємниця: Великий Вавилон, мати розпусти й гидоти землі. 6 І бачив я жінку, п’яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивувався я дивом великим.

17:1-18:24 Наступні видіння безпосередньо пов’язані із сьомою чашею гніву в 16:17-21 і дають глибший погляд на це останнє нещастя.

17:1-6 Іван бачить спокусницю-блудницю верхи на червоній звірині. Жінка, відома як вавилонська блудниця, вважається «містом великим» (17:18). Цей титул колись носило місто, де був розіп’ятий Ісус (11:8). Звірина із сімома головами та десятьма рогами раніше описувалася як звірина із моря (13:1) і схожа на Римську імперію зі столицею Римом на семи пагорбах (17:9) (для додаткової інформації див. примітки до Об. 11:8, 13:1-2 та статтю «Ким є Вавилон?»). • Грішні міста іноді описуються в Біблії як блудниці. Двічі так зображено поганські метрополії: одного разу Тир (Іс. 23:17), а іншого – Ніневію (Наум 3:4). Однак загальновідомим було таке звинувачення на адресу Єрусалиму за його духовну розпусту з поганськими народами (Іс. 1:21; Єр. 2:20; Єз. 16:1-25; 23:1-4,11,30).

17:1 сидить: символізує грішний союз міста-блудниці з поганськими силами, з якими вона об’єдналася для протистояння християнській благовісті. Для опису цього злочинного партнерства використовуються численні образи, однак завжди в тій же сидячій позі: Іван бачить блудницю, яка сидить над водами (17:1,15), жінку, що сиділа на звірині (17:3), та жінку, що сидить на сімох горах (17:9). Ранні християни зазнавали насилля як із боку міста-блудниці (17:6; 18:24), так і з боку звірини (11:7; 13:7); багатьма водами: згідно з 17:15, вони символізують поганський світ. Такий вислів адекватно означує багатонаціональну Римську імперію. • Тут присутня алюзія на грецьку версію Єр. 51:13, де змальовано стародавній Вавилон, який живе над «великими водами».

17:2 вином: гріхи насильства наповнили чашу блудниці невинною кров’ю християн (17:6); розпусти: мова статевої аморальності символізує аморальність духовну. У Біблії вчинки розпусти вказують на порушення союзу, як-от ідолопоклонство та зв’язки з безбожними народами (пор. Вих. 34:15-16; Єз. 16:26-29; 23:30; Ос. 1:2).

17:3 в дусі: грецький вислів, який також з’являється в 1:10 та 21:10, не є однозначним. Він може означати, що Іванові видіння дані йому Святим Духом і полягають у містичних переживаннях перебування в різних місцях. Його також можна розуміти як «духом», і тоді це може стосуватися внутрішнього усвідомлення Іваном тих одкровень, які він отримав; червоній звірині: нагадує сатанинського змія кольором (червоний, 12:3) і зовнішнім виглядом (сім голів та десять рогів, 12:3).

17:4 кармазин… золотом: Єремія одного разу описував Юдею та Єрусалим як блудницю (Єр. 2:20), одягнену в кармазин й оздоблену золотими прикрасами (Єр. 4:30). Єзекіїль подібним чином змальовував Єрусалим як виряджену в золото та вишуканий одяг молоду жінку (Єз. 16:13), що стала блудницею (Єз. 16:2,15); золоту чашу: цей образ походить із Єр. 51:7, де Вавилон змальовано як золотий «келех», наповнений вином божевілля.

17:5 на чолі її: нагадує знамено звірини (13:16-18).

17:6 п’яну від крови: тобто винна в численних кровопролиттях (18:24). • Це видіння нагадує СЗ закони, які постановляли, що споживання крові є мерзотою перед Господом (Лев. 3:17; 17:10).

7 А Ангол промовив до мене: Чого ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки й звірини, яка носить її, яка має сім голів і десять рогів. 8 Звірина, яку бачив я, була і нема, і має вийти з безодні і піде вона на погибіль. А мешканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звірина була і нема, і з’явиться. 9 Тут розум, що має він мудрість. Сім голів це сім гір, що на них сидить жінка. 10 І сім царів, п’ять їх упало, один є, другий іще не прийшов, а як прийде, то мусить він трохи пробути. 11 І звірина, що була і нема, і вона сама восьма й з сімох, і йде на погибіль. 12 А десять тих рогів, що бачив ти їх, то десять царів, що ще не прийняли царства, але приймуть владу царську із звіриною на одну годину.

17:8 була і нема, і має вийти: опис звірини – пародія на Господнє ім’я в 1:4,8 та 4:8. Дехто трактує це як алюзію на легенду про Неронове відродження (redivivus), загальновідоме вірування, яке побутувало в першому столітті, що Нерон, незважаючи на повідомлення про його смерть, таємно втік у Парфію та повернеться з військом, щоб забрати собі назад Римську імперію. У кінцевому підсумку, очевидно, тут говориться про «прихід» У кінці часів Антихриста (2Сол. 2:8-10), беззаконника, який за Павлом «призначений на погибіль» (2Сол. 2:3); безодні: прірви (див. примітку до Об. 9:1); погибіль: звірина приречена бути вкиненою до озера вічного вогню (19:20); книгу життя: небесний реєстр святих (див. примітку до Об. 20:12).

17:9 сім гір: образ Риму, міста, яке розкинулося на семи пагорбах, згідно з авторами класичної античності (напр., Вергілій. Енеїда 6, 783; Цицерон. До Аттіка 6, 5; Марціал. Епіграми 4, 64). Багато богословів, і стародавніх, і сучасних, на основі цієї традиції ідентифікують місто-блудницю як Рим. Хоча деякі бачать у цих словах посилання на Єрусалим, указуючи на те, що він, згідно з однією равіністичною традицією, також лежав на семи пагорбах (Pirqe de Rabbi Eieazar 10). Однак існує достатньо причин вважати, що автор має на увазі швидше два історичних референти, а не один, та що і Єрусалим, і Рим – кожен формує частину загальної картини. Протягом усієї глави система апокаліптичного символізму подана в такий спосіб, що вищі образи (блудниця-місто-жінка) відрізняються від нижчих образів (звірина-гори-води). Тому можна ідентифікувати Єрусалим як місто-блудницю, яке об’єднує сили зі звірячою силою Риму, щоби протистояти християнству (див. примітки до Об. 17:1 та 17:16).

17:10 сім царів: висувалися численні тлумачення цієї фрази. Якщо читати текст символічно, то сім царів є втіленням усіх земних царів, усіх римських імператорів або всіх імперій в історії до кінця часів. Якщо трактувати буквально, то мова йде про сімох римських імператорів, шостий за порядком із яких – або Нерон (54-68 pp. після Р.Х.), або Доміціан (81-96 pp. після Р.Х.), оскільки після них приходили імператори, які правили короткий період часу. Здебільшого стародавні римські та єврейські автори вважали Юлія Цезаря першим імператором, і в цьому випадку Нерон є шостим із перших семи римських диктаторів (напр., Светоній. Життя дванадцяти цезарів; Йосип Флавій. Юдейські старожитності 18, 32; 4Езра 12, 14-15).

17:12 десять царів: вірогідно, правителі нижчого рангу, ніж кесарі, згадані в 17:10. Ким вони є – залишається таємницею, однак їхня доля стає відомою в 19:17-21; одну годину: відповідає «годині» божественного суду (14:7,15), коли буде зруйноване місто-блудниця (18:10,17,19).

13 Вони мають одну думку, а силу та владу свою віддадуть звірині. 14 Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх, бо Він Господь над панами та Цар над царями. А ті, хто з Ним, покликані, і вибрані, і вірні. 15 І говорить до мене: Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики. 16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять. 17 Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали звірині, аж поки не виповняться слова Божі. 18 А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними.

17:16 обнажать: публічна ганьба блудниці. • Це нагадує те, як Господь у СЗ часи покарав «свавільну розпусну жінку» Єрусалим (Єз. 16:30), пославши їй поганських коханців, щоб вони роздягнули й каменували її (Єз. 16:35-43; 23:22-31); огнем її спалять: якщо блудниця – це Єрусалим, то описане символізує завоювання міста Римом у 70 р. після Р.Х. Ті, хто тлумачить основного референта в цій главі винятково як Рим (або Єрусалим), часто вважає, що тут ідеться про самознищення, спричинене внутрішньою боротьбою або громадянською війною.

17:18 панує над царями: риторика політичного суверенітету вказує на згубний духовний вплив, який заводить інші народи в оману (18:23). (1) Якщо це місто – Єрусалим, то мова може йти про спробу офіційного юдаїзму звести наклеп на християнський рух та налаштувати проти нього поганський світ. (2) Якщо цим містом є Рим, тоді йдеться про його політичне домінування над Середземноморським світом разом із поширенням духовної розбещеності через культ імператора (див. примітку до Об. 13:11).

Попередній запис

Об’явлення: розділ 16

1 І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: Ідіть, і вилийте на землю сім чаш ... Читати далі

Наступний запис

Ким є Вавилон?

Місто, зруйноване Богом у книзі Об’явлення, має декілька назв: «Вавилон великий» (Об. 14:8: 17:5; 18:2,10,21), «велика розпусниця» (17:1,15; 19:2) та ... Читати далі