Об’явлення: розділ 4

1 По цьому я поглянув, і ось двері на небі відчинені, і перший голос, що я чув його, як сурму, що зо мною говорив, сказав: Іди сюди, і Я тобі покажу, що статися має по цьому! 2 І зараз у дусі я був. І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий. 3 А Сидячий подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса, а веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду. 4 А навколо престолу двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох старців, що сиділи, у шати білі одягнені, а на головах своїх мали вінці золоті.

4:1-5:14 Третя фаза з перелічених у 1:19 починається, коли Дух піднімає Івана в Небо на запрошення Христа. Йому відкривається вражаюча картина того, як ангели та святі поклоняються Господу й Агнцеві. Ці дві глави поділяються відповідно до двох виявів поклоніння: Об. 4 воздає хвалу Отцеві як Творцеві всього (літургія творіння), а Об. 5 воздає хвалу Синові як Спасителеві всього (літургія відкуплення). • Літургійна обстановка на Небі вказує на культових осіб та облаштування Єрусалимської святині. Подібні видіння та звуки включають у себе престол (ковчег, 2Сам. 6:2), сім свічників (менори, Вих. 25:31-39), крилатих істот (херувимів, Єз. 1:10), 24 старців (двадцять чотири священичі черги, 1Хр. 24:1-19), скляне море (море, вилите з міді, 1Цар. 7:23-26), музичну хвалу (псалми, 1Хр. 25:1-8), золоті «келехи» (кадильниці, 1Цар. 7:50) та жертовного Агнця (Пасха, Вих. 12:21). Ця та інші подібні сцени по всій книзі (Об. 7:9-15; 8:1-5; 11:19; 15:2-8) виражають стародавнє вірування, що Єрусалимська святиня була видимою проекцією невидимої святині Бога на Небі (Вих. 26:30; Пс. 11:4; Муд. 9:8).

4:2 Сидячий: слава Ягве відображається в дорогоцінному камінні (4:3; 1Тим. 6:16). Його престол є центром майже всього, що відбувається в книзі. Від нього надходить кара (Об. 16:17; 20:11-12) та проголошуються правди (21:3,5), а навколо нього стоїть свита людей та ангелів, які вчиняють вічне поклоніння (4:9-10; 5:11-12; 7:9-15:14:3; 22:3).

4:3 веселка: спектр кольорів оточує божественний престол. • Веселка, яка також з’являється в Єзекіїловому баченні Господа на престолі (Єз. 1:28), є знаком Ноєвого союзу, укладеного Богом із творінням після потопу (Бут. 9:8-13).

4:4 двадцять чотири старці: означає святих, одягнених, як священики (білі одежі) та царі (з вінцями) (див. примітку до Об. 1:6). • Їхня кількість символізує двадцять чотири священичі черги, встановлені Давидом для священичої відправи в храмі (1Хр. 24:1-31). У єврейській традиції голів двадцяти чотирьох черг називали «старцями». Дехто вважає, що старці представляють повноту царського священичого народу Божого: дванадцять колін синів Ізраїля (святі СЗ) та дванадцять апостолів Христа (святі НЗ), присутні у видінні 21:12-14.

5 А від престолу виходили блискавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім свічників огняних, а вони сім духів Божих. 6 І перед престолом як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду й ззаду. 7 І перша тварина подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить. 8 І ті чотири тварині, кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи: Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти! 9 І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні, 10 тоді падають двадцять чотири старці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть: 11 Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!

4:5-6 Блискавки і громи (4:5) являють Славу Ягве Ізраїлеві (Вих. 19:16) та Єзекіїлові (Єз. 1:4,13). Скляне море нагадує чисту сапфірну плиту (Вих. 24:10) та блискучий кришталь (Єз. 1:22), розстелені перед Господом в обидвох випадках.

4:5 сім свічників: символізують Святого Духа (1:4). • Число сім нагадує Зах. 4:1-6, де Дух підтримує полум’я семи вогнів у ліхтарях, та Іс. 11:2, де грецький СЗ перелічує сім дарів Духа, які будуть дані Месії.

4:6 четверо тварин: ангели у вигляді тварин. Вони символізують славу Божу, виявлену у творінні, наприклад, божественну владу (лев), силу (телець), розум (людина) та швидкість (орел). • Їх тваринний вигляд (4:7) нагадує херувимів, яких бачив Єзекіїль (Єз. 1:10; 10:1), а їхні шість крил (4:8) – серафимів, яких бачив Ісая (Іс. 6:2). • Традиційна біблійна екзегеза пов’язує цих чотирьох істот із чотирма євангелістами. Матвій є людиною, бо його Євангеліє починається з людського походження Ісуса, Марко є ревучим левом, бо його Євангеліє починається з голосу волаючого в пустелі, Лука жертовним тельцем, бо його Євангеліє починається у Святині, а Іван – орлом, бо його Євангеліє починається з найвищої тайни Ісусової божественності (наприклад, св. Єронім. Проти Йовініана 1, 26). Ці істоти також стосуються всієї Церкви. Її відвагу видно в леві, її жертовне служіння в тельці, її покору в людині, а її піднесеність – у ширяючому орлі (Св. Беда. Тлумачення Об’явлення 4, 6).

4:8 Свят, свят, свят: Sanctus, який співається на Божественній Літургії. • Цей церковний гімн нагадує пісню серафима в Іс. 6:3, у якій триразове повторення «свят» – це єврейський спосіб висловити, що Ягве є найсвятішим з усіх (найвищий ступінь порівняння).

Попередній запис

Об’явлення: розділ 3

1 А до Ангола Церкви в Сардах напиши: Оце каже Той, Хто має сім Божих духів і сім зір: Я ... Читати далі

Наступний запис

Об’явлення: розділ 5

1 І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками. ... Читати далі