«Глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві, отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа» (Еф. 5:15-17), – але, як правило, цією біблійною порадою послуговується не так багато людей. Більшість просто відкидають її, дехто ж вважає за краще трохи почекати з пізнанням волі Божої і пожити у своє задоволення. Як можна здогадатися, у гріховне задоволення, адже більшість людей навіть не здогадується, що справжнє щастя людині приносить саме життя в Богу і з Богом, а зовсім не гріховні насолоди.
Адже гріх приносить лише ілюзію насолоди, яка спочатку надокучає, вимагаючи її більшої «концентрації», а далі ця насолода плавно переростає в муку: і тоді людина грішить вже не заради насолоди, а щоб уникнути більших болю і страждань. Але це буде потім, а доки є час (і можливості із здоров’ям) людина безтурботно радітиме гріховному життю і не перейматиметься, що буде з нею далі. І такий підхід до життя, між іншим, притаманний не тільки молоді, старше покоління теж, звісно за можливості, поводиться так само.
І невтямки таким людям, що наслідки такого безтурботного життя не наздоганяють їх (принаймні, до часу) виключно лише через милосердя Боже, а не через те, що вони не «грішники», а цілком нормальні, добропорядні люди, з якими, як відомо, «ніколи не стаються погані речі». Насправді, це помилкова думка, проте про це багато людей дізнаються лише тоді, коли доводиться «платити по рахунках», тобто пожинати наслідки гріховного життя… І це стосується не тільки алкоголіків чи наркоманів, хоча їх приклади більш ніж промовисті, адже будь-який, навіть найменший гріх, але багато раз скоєний, може буквально зруйнувати людське життя. Особливо це стосується магії і ворожіння.
Зважаючи на це, не варто зловживати милосердям Божим, адже «не зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння» (2Пет. 3:9). Не варто загравати із гріхом, не варто бавитися із злом, адже за злом стоять істоти, якщо пішла мова про магію і ворожіння, які вкрай небезпечні не тільки для людей, але і для всього живого, про що свідчить історія про зцілення Христом гадаринського біснуватого, якого свого часу опанувала безліч бісів, ім’я яким було «легіон» (див. Лк. 8:30).
Пригадаймо, який опис цього нещасного подає євангеліст Марко: «Він жив у гробах, і ніхто не міг його зв’язати, навіть ланцюгами, бо багато разів він був скований кайданами та ланцюгами, але розривав ланцюги і розбивав залізні кайдани, і ніхто не мав сили приборкати його. Завжди, вночі та вдень, був він у гробах і в горах, кричав та бився об каміння» (Мк.5:3-5). А тепер порівняємо поневіряння цього біснуватого чоловіка з долею свиней, в яких із згоди Спасителя вселилися демони: «І, вийшовши, духи нечисті увійшли в свиней; і кинулося стадо з кручі в море, а їх було близько двох тисяч; і потонули в морі» (Мк. 5:13). Відчуваєте часову різницю? З одного боку багатоденні (багаторічні?) страждання однієї людини, яку опанувала безліч демонів, а з другого – раптова смерть величезного стада свиней, яких погубили ті самі демони. Тільки не треба вважати, що люди ніби «стійкіші» до впливу демонської сили в порівнянні з тваринами. Просто всіх людей, як і того біснуватого, оберігає благодать Божа, а якби не вона – світ не встояв би і миті від нападу демонських сил.
Євангелія не повідомляють нам причин поневолення бісами гадаринського біснуватого, але можна не сумніватися, що ті причини були вагомими: адже подібне поневолення Господь допускає лише в тому випадку, коли певна людина серйозно загрузає в гріху, особливо, коли це пов’язано з ворожінням та іншими контактами з темними силами. В іншому випадку людину оберігає благодать Божа і їй не варто боятися нападів демонських сил. Але ігнорувати їх теж не варто.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Небезпека гріха
Ваш коментар: