Прихильники антихриста матимуть його тавро. Антихрист поширюватиме юдейську віру, даватиме дарунки й чинитиме сповидні чуда
1) Про те, що антихрист пануватиме в Єрусалимі, виразно згадує св. Євангеліст Іван у своєму Об’явленні (11:7-8), де каже, що Еноха й Іллю уб’є антихрист в Єрусалимі. Мають тут своє значення слова св. пророка Даниїла: «І поставить намети свого палацу між морями (Мертвим і Середземним) та горою пишної святині» (Дан. 11:45). Св. Анзельм каже: «Юдеї очікуватимуть від Месії, що він поверне Єрусалимові його найбільшу велич. Антихрист відбудує Єрусалим величаво й зробить його таким великим населеним містом, як ніяке інше на землі, а для себе побудує в ньому резиденцію».
Те, що й Рим буде столицею антихриста, виходить із XVII глави Об’явлення, де йде мова про жінку (велике місто), що сидить на сімох горах і володіє темними царями (Об. 17:9; 17:18).
Кардинал Manning (+1900) каже, що, на думку багатьох церковних письменників, Рим відірветься наприкінці світу від католицької Церкви й повернеться до стародавнього поганства, цісарської величі й могутності, Церкву буде люто переслідувати та з великою жорстокістю проливатиме кров мучеників. Нарешті Рим буде зруйнований і спалений за кару, що він пролляв так багато крові мучеників (Manning, Антихрист). З тим погоджується пророцтво св. архиєп. Малахії, яке каже, що останній Папа, – а він буде називатися Петро II, – під час останнього переслідування виконуватиме серед різних поневірянь свій пастирський уряд, а після того місто, що лежить на семи горах, буде зруйноване (Spirago, Die Malachias – Weissagung, 3 Aufl., стор. 24). Рим спіткає Божа кара, подібно, як вона спіткала Содом, і то у формі землетрусу. Отже, назва «вічне місто» не зовсім відповідає Римові. На це звернув увагу уже Com. a Lapide (In Арос. 17). Годиться ще тут пригадати, що також, згідно з об’явленням у La Salette (1846), Рим буде осідком антихриста, а Єрусалим – осередком його царства.
2) Антихрист «тих, що увірять у нього або прийдуть до нього, позначить тавром, як худобу» (Laci, 17, 7). Те тавро витисне він або на чолі, або на правій руці (Об. 13:16; 19:20; 20:4).
Стародавні погани випалювали тавро невільникам, яких ловили по втечі з неволі (і тому вони втрачали раз і назавжди можливість визволитися з тої ж неволі), а жовнірів таврували на руці. Д-р Preuss у своєму творі про антихриста каже таке: «Вирізування й витискання тавра на честь божества – це річ досить часта в культурних народів. Віруючий належить через те до божества, наче його жива або якась мертва власність. У вищій формі можна ще те саме зустріти при стигматизації» (Gr. Lichtenfelde – Berlin 1909, стор. 33).
Св. Гільдеґарда каже, що «цей знак буде пекельною карикатурою хрещення, тому що через нього буде людина назначена як прихильник антихриста, а тому – як прихильник сатани: і тим самим вона піддасться під диявольський вплив».
Як буде виглядати це тавро, про це є тільки здогади. Деякі думають, що це буде латинська буква N, тобто Nego Christum, – відрікаюся Христа. Між іншим, так думає св. Іполіт, кажучи, що в тому таврі буде міститися заперечення віри в Христа. Св. Єфрем Сирійський, Учитель Церкви, стверджує, що те тавро матиме вигляд вужа, інші (як учений о. Viegas), що це буде образ антихриста, ще інші (як P. Ribera), що воно матиме вигляд змія (дракона). А є й такі, що кажуть (до них належить Бенедиктинець Ansberto, що мав багато об’явлень), що тавро антихриста буде подібне до грецької монограми Христа, тому що антихрист вдаватиме правдивого Христа (Месію). Отже, це тавро мало б мати або вигляд Хрі, або подібний вигляд: р (Хр).
Хто не носитиме на собі цього тавра, тому, як свідчить св. Письмо (Об. 20:4), зітнуть голову. Також ніхто не зможе нічого ні купити, ні продати, хто не матиме на собі того знака (Об. 15:17). Отже, тавро антихриста буде одночасно членським посвідченням всесвітньої спілки споживчих товарів!
Під час правління великого гонителя Церкви, римського цісаря Діоклетіана, також ніякий християнин не міг що-небудь купити чи продати, а навіть набрати для себе води чи змолоти збіжжя, або ввійти до якогось дому, не склавши насамперед жертви поганським божкам. Бо при всіх купецьких крамницях, при криницях і на вулицях біля будинків були поміщені статуї божків, а посіпаки, що стояли при них, змушували перехожих віддавати честь тим божкам. Щось подібне, але при цьому набагато гірше, буде діятися за часів антихриста (Lutzb., гл. 40).
З цього можемо передбачити, що для справжніх християн неможливо буде показатися в прилюдних місцях чи що-небудь купити, необхідне для життя. Отже, ніщо інше не залишиться їм (як каже Лактанцій 7, 17), як тільки втікати в гори й пустелі або вмирати голодною смертю. Також св. Гільдеґарда каже: «Християнам залишиться тільки вибір між смертю й скорою втечею в пустиню. Бо хто не схоче носити тавра антихриста, того негайно чекає смерть». Але й у пустелі християни не завжди будуть зовсім в безпеці, бо туди висилатиме антихрист час від часу карні експедиції. При цьому чимало християн повмирає передчасно в пустелях від виснаження. Тому справді слушно каже св. Євангеліст Іван: «Тут терпеливість святих (віруючих християн), що додержують заповіді Божі та Ісусову віру» (Об. 14:12). Дуже великої треба буде для тих християн терпеливості, щоб не відректися від віри. Бернардин із Бусто, славний богослов, правник, філософ і проповідник (+1490 р. в Malignano недалеко Мілану) каже, що Господь у той час у чудесний спосіб збереже чимало священиків, щоб вони, коли скінчиться переслідування, могли працювати над наверненням народу.
Щодо таврованих знаком антихриста, то Діонисій із Люценбургу зауважує: «Ті, що носитимуть цей знак, виглядатимуть, як навіжені. Вони не матимуть спокою ні вдень, ні вночі, але тільки й про те будуть думати, щоб усіх, які ще не мають того тавра, повбивати, або заморити голодом» (гл. 42). Те саме читаємо в св. Письмі: «І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його» (Об. 14:11). Між людьми настане тоді дуже велика ненависть, так що сповняться слова Христа Спасителя: «І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють» (Мр. 13:12). «І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти» (Мт. 24:10).
3) Антихрист потягне за собою насамперед юдеїв, проголошуючи, що закон Мойсея, святкування суботи й обрізання є й далі правосильні. Св. Єфрем каже, що антихрист накаже всім людям достосуватися до вимог Мойсеєвого закону, а християнські заповіді представлятиме як безвартісні. Хрест і св. Євангелію він відкине, а приписи Церкви – висміє (св. Гільдеґарда).
Коли він відбудує Єрусалим і святиню, то оповістить юдеям, що підкорить собі увесь світ. А оскільки це зовсім збігається з їхніми мріями й надіями, то вони стануть найвірнішими його прихильниками. Але опісля розчаруються в ньому, бо, як каже св. Єфрем, «коли антихрист почне лютувати, тоді й самі юдеї будуть уже сумніватися, чи це справді Месія. А він розлютиться також і на юдеїв, поскидає їх із їхніх становищ і багатьох із них буде ще гірше мучити й мордувати, ніж християн».
Земні багатства антихрист використає, як приману. Грішми й іншими дарунками він спонукає багатьох християн до відступства від віри (св. Єронім, In Dan. 11), подібно, як колись його предтеча, сирійський цар Антіох Епіфан старався золотом, сріблом і різними дарунками спонукати юдеїв до того, щоб вони відступили від своєї віри (Пор. 1 кн. Макавеїв 2:18). «Він посідатиме надмірну кількість золота й срібла та всі багатства Єгипту» (св. Кирило Єрусалимський, cat. 15). На думку св. Анзельма, диявол покаже антихристові всі невідкриті ще скарби.
Діонісій із Люценбургу, посилаючись на твори різних учених, каже, що вже давніше були часті випадки, що чарівники, заклинаючи диявола, діставали від нього вказівки, де знаходяться закопані чи затоплені в морі скарби. І все ж таки диявол не відкрив їм усіх скарбів, бажаючи, мабуть, заховати їх для антихриста, бо він має надію, що тоді вони більше придадуться, як могли придатися давніше для досягнення його диявольської мети.
Антихрист пограбує, мабуть, найбагатші міста в світі та всі Божі храми, а їхні скарби перевезе до Єрусалиму. Багатства антихриста будуть такі великі, що з ними ніяк не можуть зрівнятися навіть багатства царя Соломона. А тому, що за золото можна все купити, чимало людей злакомиться на нього й піддасться антихристові. Між ними буде також багато володарів.
Антихрист чинитиме чуда, але ті чуда – це тільки обман для людських почуттів (антихрист буде поводитися так, як поводиться чаклун, показуючи те, чого справді нема). Тому й каже св. Письмо: «І чинить… великі ознаки, так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми» (Об. 13:13). Отже, перед Божими очима це не будуть ніякі не знаки, ані чуда. Ясно висловлюється про ті «чуда» св. Ап. Павло: «Його (антихриста) прихід за чином сатани буде з усякою силою й знаками та з неправдивими чудами, і з усякою обманою неправди між тими, хто гине» (2Сол. 2:9,10).
Щодо сатани, то св. Письмо згадує, що він наприкінці світу буде випущений зі своєї в’язниці й вийде зводити народи, що є на чотирьох кінцях землі (Об. 20:7). На щастя, це випущення диявола буде тривати тільки короткий час (Об. 20:3). Але саме тоді Господь дозволить дияволові розвинути свою діяльність так, як ніколи перед тим. Диявол знайде гнучкий і відповідний спосіб в антихристі й через нього буде все робити та зводити людей. Св. Єфрем та інші богослови кажуть, що антихрист буде найбільшим чарівником, тому що увесь просякнутий буде диявольською силою.
