Про чарівників знала вже поганська старовина (Пліній, 30, 1). Ап. Дії (8:9) згадують про Симона-чарівника. Оповідають про нього, що він підносився деколи в повітря і літав, наче оточений полум’ям. Статуї на його наказ ходили, наче люди, також інші мертві речі він був здатний оживити, а каміння перетворював на хліб (Пор. Boussel, op. с, стор. 119). Але все-таки всі дотеперішні чарівники супроти антихриста – це неначе школярі-початківці супроти свого вчителя, бо антихрист буде всіх їх так перевищувати, як сатана перевищує силою всіх інших злих духів (Lutzb., гл. 20). Крім того, не треба забувати, що антихрист буде дуже докладно ознайомлений із усіма науками й тому знатиме також докладно та зуміє використати невідомі іншим людям природні сили, особливо сили й дії деяких рослин і мінералів.
Св. Письмо згадує, що антихрист буде вдавати своє воскресіння з мертвих і через те викличе зачудування всього світу: «Земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї вздоровлена була її рана смертельна… Рана смертельна її вздоровилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною!» (Об. 13:12,3). Св. Гільдеґарда каже: «Антихрист буде вдавати, що вмирає за відкуплення свого народу, а опісля воскресне з мертвих». Далі: «Він скаже своїм приятелям, щоб вони убили його мечем, обвинули його тіло по смерті в чисте простирадло й чекали, поки він не воскресне. Однак він одурить людей своїми чародійськими способами. Бо це не буде тіло антихриста, тільки оманливий вигляд тіла. Коли вже всі будуть переконані, що він помер від ран, тоді він удасть, що воскрес із мертвих і зажадає, щоб усі поклонилися йому. Цей факт воскресіння викличе велике зачудування й великий подив, навіть серед християн» (Пор. Schmelzeis, стор. 379-380).
Антихрист буде чинити подібні чуда, як Христос, особливо лікуватиме хворих. Корнилій з Ляпіде каже: «Оздоровлятиме сліпих, глухих, німих, кривих, прокажених, паралітиків, так що викличе зачудування в світі» (In Mt, 24). Але на недужого не покладе руки доти, доки він не відречеться Христа. Тоді надзвичайно велике число недужих прийде до антихриста навіть із дуже далеких сторін (Lutzb. 24). Св. Іполіт каже: «Він буде очищувати прокажених, випростовувати кривих, буде виганяти бісів, воскрешати мертвих, ходитиме по морю сухими ногами, стягатиме вогонь із неба, пересуватиме гори й кермуватиме по своїй волі сонцем на небі так, що день у силі буде перемінити на ніч, а ніч – на день. Буде здаватися, що все слухає його: земля, повітря й вогонь». (Oratio de cons, saeculi). Через ті свої вчинки, що сильно впливатимуть на людські почуття, особливо ж через чуда з сонцем і місяцем, антихрист схоче довести, що він перевищує Христа та що Христос – це просто ніщо супроти нього.
Вже поганські Сибіллі передбачали, що антихрист довільно гонитиме сонце по небі. Св. Іриней і Св. Іполіт кажуть також, що сонце буде рухатися так, як схоче антихрист. Але це буде тільки диявольська дія на людські почуття; бо антихрист не в силі буде керувати обігом сонця чи місяця. Подібно виглядатиме справа з пересуванням гір і островів, які буцімто зрушить антихрист із їхніх місць. Про ті антихристові «чуда-дива» розповідають також св. Єфрем і кардинал Меннінґ.
Великий подив викличе антихрист своїм літанням у повітрі, оточений дуже сильним сяйвом, наче блиском сонця (св. Єфрем). Тоді люди падатимуть із подивом ниць і будуть віддавати йому належну самому Богові честь. Навіть непохитні досі християни, бачачи це, захитаються у своїй вірі. Антихрист буде час від часу злітати вниз і ніжними словами буде проповідувати людям свою диявольську євангелію (Вернард із Бусто). Особливо буде доказувати, що через те літання він проявляє свою Божу силу (тобто є Богом). Крім того, він викликатиме град, вогонь і страшні буревії. При кожній нагоді апостоли антихриста переконуватимуть людей, що антихрист – це справді Бог, і будуть домагатися відречення від Христа.
Антихрист ходитиме по морю, наче по твердій дорозі; на його наказ море почне кидати сильними хвилями, але також на його слово вмить заспокоїться. Люди бачитимуть і таке, що на наказ антихриста ріки й потоки змінять свій біг і плистимуть вгору, до своїх джерел. Подібне явище міг викликати, як свідчить Пліній (2, 103), також цісар Нерон. Чорна магія знає також різні подібні «чуда-дива».
Діонісій із Люценбургу, призадумуючись над тими надзвичайними діями антихриста, висловлюється ось так: «Якщо я схотів би те все належно описати, що своїми чарами зробить антихрист, то мусів би написати не одну книжку, але багато книг» (гл. 25).
Річ ясна, що антихрист найбільше буде мавпувати біблійні чуда, через що захоче довести те, що він не стоїть нижче ні від Мойсея, ні від Іллі, ні від Христа. Він зробить так, щоб манна спадала з неба, ударом палиці видобуде воду зі скали, зробить так, щоб його прихильників супроводжував удень хмарний, а вночі – вогняний стовп. На його наказ всихатимуть дерева так, що ані один листок не залишиться на них. Найбільше, однак, він уживатиме своєї пекельної сили проти людей. Вочевидь, він буде відбирати в людей здоров’я або наділяти їх здоров’ям, а навіть повертатиме трупам життя, порушуючи їх короткий час диявольською силою (після того він знову «умертвить» їх). Багато людей, бачачи ті дива, не тільки повірять у нього, але й будуть ставитися до нього з якнайбільшою довірою. А чимало християн хоч і заховає слабеньку свою віру, та буде боятися, щоб не втратити ласки антихриста й тому буде чинити те, що він скаже. І люди почнуть сумніватися, чи Христова наука є правдива (св. Гільдеґарда, Лактанцій).
Подібно, як Христос, посилаючись на Свої чуда, говорив: «Ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав» (Ів. 5:36); «Хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам» (Ів. 10:38), – так і антихрист буде гордо посилатися на свої «чуда» й говорити (як каже про це св. Іполіт); «Глядіть, мої вірні, і призадумайтеся над моєю великою силою й владою. Чи є якийсь володар такий могутній, як я? Моїй всемогутності ніхто не в силі спротивитися. Мені служать численні ангели. Я оздоровляю недужих, воскрешаю померлих, порушую гори. Розбурхане море послушне мені, й несе мене на собі, наче тверда земля. На мій наказ і на моє бажання ріки повертають свої течії. Я кидаю блискавки й громи та спроваджую вогонь із неба, щоб він пожер тих, що не вірять мені. Сонце й місяць виконують мою волю. І чи ж не є я всемогутній Бог, що панує над усіма створіннями та управляє ними?»
Слухаючи таку проповідь, чимало християн стане малодушними. Вони не знатимуть, що мають робити. Деякі з них негайно прийдуть до антихриста, визнають його Богом й поклоняться йому (Lutzb. 34). Але можна сподіватися, що Господь не залишить Своїх, справді вірних, слуг і наділить їх великою ласкою віри й витривалості у вірі: «Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру» (Об. 14:12). Побожні християни будуть свідомі того, що мають справу з антихристом, як це й передбачив пророк Даниїл: «Цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють» (Дан. 12:10). Вірних християн безбожники будуть називати впертими й закам’янілими грішниками. І, взагалі, кожного, хто відважиться сумніватися в божестві антихриста, вважатимуть за безбожника. Такий великий вплив матиме антихрист на спільноту через свої «чуда».
Різні письменники з давніших часів твердять, що за часів антихриста диявол чинитиме такі дива, які, як здавалось би, є просто неймовірними. Напр., Бернардин із Бусто каже таке: «Коли якийсь побожний християнин благатиме в своїй кімнаті перед хрестом помочі від Бога, диявол перерве йому молитву й налякає його: «Він вчинить таке, що з хреста залунає голос: «Чому ти кличеш мене, коли я не в силі допомогти тобі? Я не є ніякий Бог, ані ніякий Відкупитель світу, я швидше був чарівником, демагогом і зводителем людей та фальшивим пророком і тому я є засуджений на пекельні муки. Отже, не клич уже більше мене й не побільшуй своїми молитвами моєї кари в пеклі. Сила всемогутнього Бога, віра якого проповідується тепер у всьому світі, змушує мене визнати тобі правду й заявити, що я не є Божим Сином, але був радше найбільшим чарівником на світі й тому мушу навіки терпіти найстрашніші муки, без найменшої надії на визволення». Мало хто здогадається, що це сам диявол так промовляє з хрестів та з ікон; багато людей знітиться й побіжить до антихристових апостолів, щоб приймати нову віру. За наказом тих же апостолів вони потопчуть хрест ногами й поломлять його на дрібні шматочки (Lutzb. 31).
Диявол буде, як кажуть, промовляти також через уста немовлят, визнаючи божество антихриста й взиваючи до матерів, щоб вони відірвалися вже нарешті від Христа і прилучилися до антихриста. Дитя робитиме своїм батькам докори, що вони, незважаючи на численні чуда антихриста, залишилися й далі безбожними та закам’янілими. Скільки натерпляться бідні батьки!
І все ж таки багато християн знатиме, що мають справу з передбаченим від віків антихристом і з диявольським обманом. Тому вони не дадуть обманути себе, але будуть ще й інших підтримувати у вірі та перестерігати перед засідками диявола та його найбільшого слуги – антихриста.
Якщо навіть мала частина з того всього, про що пишуть різні письменники, сповниться в часи антихриста, то й цього зовсім вистачає для висновку, які то страшні хвилини переживатимуть наприкінці світу християни. Але що справді будуть всілякі знаки для того, щоб звести християн, запевняє нас як сам Божественний Спаситель (Мт. 24:25), так і св. Апостоли: Павло (2Сол. 2:9) і Іван (Об. 13:13).
42 місяці (Об. 13:5). «А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев’ятдесят день» (Дан. 12:11). Бог об’явив той час так докладно, мабуть, тому, щоб вірні не втратили надії, що він безупинно буде тривати, щоб знали, як довго вони повинні ховатися. Переслідування буде таке жорстоке, що «коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться» (Мт. 24:22), тобто: якщо переслідування тривало б довше, ніж 3 1/2 року, тоді не залишивсь би при житті ніякий християнин (Св. Григорій Великий і св. Августин кажуть: ніхто не міг би осягнути вічного щастя). «Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде» (Мт. 24:21). Бо тоді диявол учинить останній наступ на Боже царство. Він матиме «лютість велику, знаючи, що короткий час має» (Об. 12:12). «Антихрист проливатиме кров християн. особливо церковних настоятелів, як воду в околицях Єрусалиму. Християнські громади втікатимуть у пустині, у відлюдні місця, у ліси, у гори й вертепи і там будуть переховуватися» (Гольцгавзер).
