намагатиметься затерти згадку про Христа, особливо заборонюватиме відправу Служб Божих, криваво переслідуючи Христових ісповідників
1) Як тільки антихрист досягне зрілого чоловічого віку, він виступить, як каже св. Гільдеґарда, як релігійний проповідник. З великою красномовністю називатиме Христа ошуканцем, а науку Церкви – забобоном. Св. Ідарій каже про це ось так: «Антихрист буде навчати, що Христос не є Божим Сином, але найгіршим з усіх злочинців» (De Tpin. 6). А св. Гільдеґарда додає: «Антихрист буде з пекельною зручністю поширювати між людьми листи, звернені проти хрещення й правої віри». Щоб іще більше потягнути за собою людей, він представлятиме приписи християнських звичаїв як насильство та заявлятиме, що треба жити й уживати цього світу, не обмежуючи себе ні в чому. Далі каже св. Гільдеґарда: «Він запевнюватиме народи в цілковитій свободі, вільній від усяких Божих і церковних заповідей». Щоб позбавити людей зовсім поваги до Христа й Церкви, він буде, між іншим, вказувати, що на землі живе значно більше злих, аніж добрих людей, і буде з глумом вигукувати: «Як мало відкупив Христос людей Своєю хресною смертю!» Також вказуватиме на різні сповидні (позірні) блуди й недомагання, які можна було бачити в Управі Церкви, й стверджуватиме: «Церква, за словами св. Павла, повинна б бути без хиб та огріхів, свята й непорочна (Еф. 5:27), а я бачу її повну крові й бруду» (Parent, Le Pelerin 1914, стор. 195).
2) Як тільки антихрист отримає владу, він намагатиметься затерти всяку згадку про Христа Спасителя. Передусім він накаже знищити в Єрусалимі й св. Землі все, що нагадує про Христа (св. Іполіт), напр.. Господній Гріб на Голгофі й інші св. місця. Отже, він буде набагато гірший навіть від Турків, що, здобувши святу Землю, все ж таки залишили ті святі місця.
Також негайно він накаже спалити святі Євангелії й християнські письмові твори та заборонить священикам проповідувати Христа згідно зі св. Письмом (св. Белярмін, De Rom. Pontif 3, 14). Тоді посіпаки антихриста кинуться, наче гончі пси, на церкви й на проповідників та вишукуватимуть, забиратимуть із церков, з монастирів і з бібліотек християнські книги та палитимуть їх у прилюдних місцях (таке передбачив св. Іполіт і багато інших церковних Учителів). Тим, що самі віддадуть св. книги, антихрист доручить, за словами Лактанція, виплатити значну суму грошей. На св. Євангелії й духовні книжки накинеться антихрист передусім тому, щоб священики не могли доводити зі св. Письма Божества Христа та не були в силі виказати, що той «світлий юдей зі Сходу», що його юдеї проголосили месією та який чинить сповидні чуда (дива), – це ніхто інший, як тільки від віків передбачений антихрист (D. V. Lutzenburg, гл. 36).
3) Через 3 1/2 року антихрист буде всесвітнім царем і тоді він заборонить під карою смерті уділяти св. Тайни чи відправляти Службу Божу. Тоді в християнських церквах цілого світу перестануть відправляти богослужіння. Безкровну Жертву приноситимуть хіба десь у недоступних лісах і вертепах серед найбільшої тиші, подібно, як це робили часто перші християни (св. Іполіт, De consum. saeculi). Згідно з передбаченнями пророка Даниїла, щоденних жертв не буде 1290 днів, а в святинях пануватиме гидота й запустіння (Дан. 12:11; 11:31). Антихрист накаже знищити в християнських храмах цілого світу престоли, а хрести й ікони порозбивати. Священиків та монахів накаже прогнати з їхніх домів. Тоді безбожники пограбують церкви й парафії. Найцінніші предмети, забрані з церков, мабуть, антихрист накаже привезти до своєї палати в Єрусалимі. З правдоподібністю можна сподіватися, що антихрист, наслідуючи вавилонського царя Валтасара (Дан. гл. 5), уживатиме святі посудини, глумлячись над ними (D. v. Lutzenburg, гл. 36). До церков можна буде тоді повністю застосувати слова Плачу пророка Єремії.
Віруючих християн антихрист буде люто переслідувати. Пророк Даниїл каже: «І пригнобить святих Всевишнього (тобто правдивих шанувальників Бога) … і вони віддані будуть у його руку» (Дан. 7:21). І св. Євангеліст Іван говорить: «І їй (звірині) дано провадити війну зо святими, та їх перемогти» (Об. 13:7).
Антихрист намагатиметься привести віруючих християн до відступництва. Св. Гільдеґарда каже: «Якщо антихрист не зможе прихилити до себе тих, що залишилися вірні Христові ані облесними словами, ані погрозами, тоді він накаже, щоб їх примусили до того через люті муки». Далі вона пише: «Син погибелі намагатиметься спочатку отуманювати людей приязно й солодко, аж поки не настане час, коли відчує силу вже жорстоко ламати їхній опір і поневолювати їх собі» (Schmelzeis, стор. 376).
Св. Августин звертає увагу на те, що в час перших переслідувань за поганських часів християн змушували силою, щоб вони приносили жертви божкам: а в час переслідувань з боку єретиків послуговувалися облудою й підступом. Набагато небезпечніші будуть переслідування антихриста, що поєднає насильство, підступ і облуду (св. Августин. In ps. 9). Діонісій із Lutzenburg заявляє: «Я зовсім сміливо можу сказати: «Збери разом переслідування цісарів: Нерона, Домініяна, Траяна, Аврелія, Севера, Юліана, Максиміна, Декія, Валеріана, Ґалієна, Діоклетіана й Максиміліяна, то не матимеш і половини з переслідування антихриста. Чому? Бо Люцифер, що мешкатиме в антихристі, вигадає багато нових способів для мук, про які досі ніякій людині навіть не спадало на думку» (гл. 40). Ті нові мученичі знаряддя перевищуватимуть щодо жорстокості всі дотеперішні мученицькі знаряддя. На жорстокість антихриста вказують слова Об’явлення: «А звірина, що я її бачив, подібна до рися була, а ноги її як ведмежі, а паща її немов лев’яча паща» (Об. 13:2).
Багато християн спробує порятуватися втечею й сховається в лісах і вертепах (на це натякає Об’явлення в 12 главі, вірш 6 і 14, де йдеться про те, що наречена, тобто Церква, втекла в пустиню). Також чимало священиків піде в недоступні місця, де вони будуть потішати вірних і уділяти їм св. Тайни. Коли вже переслідування скінчиться, вони повернуться, щоб працювати над наверненням народу (Берн, з Бусто, 2 ros. sermo II). Багатьох ревних священиків і монахів триматиме Бог у пустелях і відлюдних місцях у чудесний спосіб (Th. Malv. De antichr. 6. 16). Але деякі з них будуть ходити по християнських краях і заохочувати до витривання в вірі, платячи за це своїм життям (той же автор).
Під час більше як трирічного найстрашнішого переслідування з боку антихриста на поміч християнству прийде Бог через Еноха та Іллю. Переслідування антихриста буде для праведних нагодою осягнути нев’янучий вінець вічної слави, терпляче витримувати чимало прикрощів, а навіть і важких мук (св. Августин, De civ. Dei, 20, 8). В час того переслідування сатана відділить злих вірних так, як під час млинкування відділяють полову від пшениці, – подібно, як це вчинив він колись із Юдою, забираючи його з гурту Апостолів (Пор. Лк. 22:31).
