Подібно, як змагун наприкінці змагання напружує всі свої сили, щоб нарешті досягти перемоги, так і протихристиянські темні сили, що сотні літ виступали в різних формах проти Христа, наприкінці світу об’єднаються ще раз усі, щоб перемогти Христа.
Останньою ставкою, що її зробить пекло на цій гріхами збезчещеній землі, буде антихрист. Подібно, як висока гора перевищує горбки, які супроти неї виглядають дуже маленькі, так антихрист надзвичайно перевищуватиме всіх інших, навіть найлютіших ворогів Христа й Церкви, що виступали в різні часи. Супроти нього ті вороги виглядатимуть, наче карлики. Навіть Діоклетіан, Нерон і Юліан Відступник – це ніщо супроти антихриста. А це станеться тому, що він поставить собі викорінення християнства за найважливіше завдання свого життя та, як всесвітній цар, матиме таку владу, якої не мав іще ніякий володар!
Слушно зауважив пастор Кароль Reimera: «Час світової війни виявив, яку владу має держава. З усякою безоглядністю, якої давніше не вважали за можливу, держава втрутилася в наше приватне життя. Вона приписала нам, що й скільки ми маємо їсти, коли маємо світити в наших хатах, коли можемо виходити на вулицю, що маємо читати й коли відбувати подорож. З перестрахом ми пізнаємо тепер, що зможе вдіяти колись «державна всемогутність» цілого світу, що буде знаходитися в одних руках, коли вона обернеться проти християнства» (Reimers, Stehen wir in der letzten Zeiten? – Hamburg, 1919, ct. 60).
Антихрист (від грецького слова Avri-Xpiarog «Протихристос») буде найбільшим Христовим ворогом і противником. «Він називається антихристом, – каже св. Кирило єрусалимський, – бо в усіх справах буде противитися Христу Господу». Поет В. Геллє звертає також увагу на те, що антихрист буде мавпувати Особу Христа: у зачатті, народженні, житті й чудах (Gottesminne, 1904, ст. 146). Подібно, як диявол мавпує в усьому Бога, так антихрист мавпуватиме в усьому Христа. Св. Гільдеґарда передбачила, що мати антихриста твердитиме, що вона зачала свого сина в надприродний спосіб. Також і антихрист вестиме до 30 року приховане життя й аж тоді виступить як учитель релігії. Роздаючи дарунки, він старатиметься показати себе як добродій людства. Творитиме великі «чуда-дива», вдаватиме, що вмер, і після того мавпуватиме Христове Воскресіння й Христове Вознесення, але саме тоді знайде він свою смерть. Отже, він буде диявольським протиставленням Христа.
Назва «антихрист» походить зі св. Письма й знаходиться в св. Євангеліста Івана (1Ів. 2:18; 4:3; 2Ів. 4:7). Крім того, св. Письмо називає антихриста: «беззаконник» і «сином погибелі» (2Сол. 2:3). Юду, як відомо, Христос назвав також сином загибелі (Ів. 17:12). Пророк Єзекіїль (гл. 38) називає антихриста «Ґоґом», а його прихильників – «Маґоґами» (св. Белярмін). Цю ж назву вживає Об’явлення св. Івана (20:7). Один із синів Яфета також називався Маґоґ (Буття 10:2); подібно називалася околиця, де перебували його нащадки.
Allioli каже, що Ґоґами називалися володарі варварської держави Маґоґів, що знаходилася на північ від Палестини й була ворожо настроєна до юдеїв (шанувальників правдивого Бога).
Houchede пише: «Якщо на означення війська антихриста вибрано слово «Маґоґ», то можна зробити висновок, що воно буде складатися з північних народів або що його полководець буде відзначатися жорстокістю тих же варварських народів. (Houchede, Антихрист, стор. 26). На думку Діонісія з Lutzenburg, ґоґ і маґоґ означають те саме, що брехня й обман.
З вище сказаного можна зробити висновок, що св. Письмо називає антихриста знаним для юдеїв іменем Ґоґ, тому що він буде ворожим володарем для шанувальників правдивого Бога.
Св. Павло називає Христового противника наприкінці світу Белійяаром: «Яка згода в Христа з белійяаром?» (2Кор. 6:15). Слово Белійяар означає в єврейській мові зло й стосується диявола, що є причиною всякого зла (Allioli).
В сибіллінських книгах (3:63) представлений є Белійяар як володар наприкінці світу та як противник Месії (Boussel, Антихрист 1895 – Gottingen, стор. 100).
Про справжнє ім’я антихриста маємо тільки непевні здогади. Вихідну точку подає св. Євангеліст Іван, кажучи: «Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її «6 6 6» (Об. 13:18).
Тому, що св. Іван писав по-грецьки, він ужив на означення антихриста грецькі числа χ ξ ζ (= 600+60+6). Помітно, що ця монограма антихриста нагадує монограму Христа Хрζ з тим, що середня буква в монограмі антихриста подібна до вужа.
Чимало знавців св. Письма старалося знайти пригожу для антихриста назву відповідно до числа 666. Кольонський архиєп. д-р Krementz (+1899) звертає увагу на те, що в тім числі міститься єврейське слово «Сотер» (Спаситель): с = 60, о = 6, т = 400, р = 200. Одначе в арамейській мові (а за часів Христа також у мові юдеїв) те слово означало «руйнівник». Не виключено, що антихрист прибере собі ім’я «Сотер» – Спаситель, подаючи себе за спасителя людства від ярма християнських заповідей. Це ім’я було б якраз пригоже для антихриста, тому що, хоч він і буде подавати себе за Спасителя людського роду, однак буде його руйнівником!
У св. Письмі слово «Сотер» є тільки в І кн. Ездри 5:12, де його вжито до Навуходоносора як руїнника юдейської святині. Якщо б руїнник християнських храмів прийняв також назву «Сотер» (Kremeniz, Offenb. des hi. Joh. Freiburg, 1883, Herder, стор. 130), це було б помітно.
Дехто звертає увагу на те, що грецьке Тейтан (сонце) містить у собі число 666 (300 + 5 + 10 + 300 + 1 + 50 = 666). Також грецьке слово Маометіс (Магомет) дає суму 666 х (40 + 1 + 70 + 5 + 300 + 10 + 200).
Питання розв’яже лише сам антихрист, коли появиться на землі. Тоді подане св. Іваном число досягне своєї мети, тобто зміцнить християн у вірі та перестереже перед антихристом. Ім’я антихриста подано в Об’явленні (що має бути книгою потіхи для християн наприкінці світу) у таємний спосіб із певністю не для самої тільки цікавості. Те об’явлення матиме, безперечно, своє важливе значення.
Це помітно ще в поясненні того місця в Об’явленні, що його подав преподобний Божий слуга Бартоломей Holzheuser. Він каже, що число 666 означає вік антихриста, тобто антихрист матиме 666 місяців, або 55 1/2 років.
