«Передусім благаю чинити молитви, моління, прохання, подяки за всіх людей, за царів і за всіх, які начальствують» (1Тим. 2:1,2), – але часом на цей біблійний заклик можна почути від людей зустрічне запитання: А навіщо молитися саме за ЦЮ владу? Причини цього питання зрозумілі: бо ЦЯ влада, попри чергові сподівання населення не виправдала його очікування, вона виявилася такою самою, або, можливо, ще гіршою, ніж попередня влада. Одним словом, знайома картина…
Але поставлене запитання потребує відповіді, тому як краще відповісти пересічному обивателю, який не очікує глибокої відповіді, що потребує подальших роздумів, висновків, і, що найголовніше, відповідних до висновків дій, адже Біблія прямо каже, навіщо потрібна молитва за можновладців: «Щоб провадити нам життя тихе й безтурботне, у всякому благочесті і чистоті» (1Тим. 2:2).
Погодьтеся, подібну відповідь важко «перетравити» обивателю, який не може збагнути причинно-наслідкових зв’язків, а саме: що від його уподобань, від його життєвих орієнтирів, якими він керується під час виборів, залежить майбутнє і добробут країни в якій йому пощастило жити; що, кінець-кінцем, на виборах краще послуговуватися розумом, а не серцем… Точніше емоціями і тимчасовими симпатіями, які зникають за рік-другий після виборів. І стосовно «пощастило» – це абсолютно не сарказм, адже в багатьох країнах немає демократичних виборів, а лише їх імітація (профанація), і до чого це призводить, добре ілюструють події, які сьогодні відбуваються в північних сусідів України.
Але повернемося, як мовиться, до наших «баранів», точніше, обивателів, які в черговий раз розчарувалися в обраній ними самими владі. Отже, навіщо треба молитися за можновладців? Щоб наступна обрана влада була незрівнянно краща за ту, що є. Але, слід уточнити, Біблія каже, що треба молитися саме за існуючу владу, а не за «кращу», ніж ця. Бо в іншому випадку, наступники будуть куди гірші за «попередників», адже не треба маніпулювати Богом, варто лише упокорено просити, щоб Він напоумив наявних можновладців і в жодній мірі не сумніватися в спроможності Божій змінити ситуацію в країні на краще, адже Біблія зауважує, що «той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває. Нехай не думає така людина одержати що-небудь від Господа» (Як. 1:6,7). Такою, якщо стисло, є відповідь, навіщо треба молитися людям за існуючу владу.
Але в молитви є ще один аспект, який у жодному випадку не треба залишити поза увагою. Мова йде про ті зміни, які стаються з людиною, яка вирішила посвятити себе молитві. Не одноразовій, не час від часу, а щоденній і наполегливій. У такому випадку людина поступово змінюється. Відбувається це деколи навіть не помітно для самої людини, але не для її оточуючих: якось відходять на другий план життєві цілі і пріоритети, які свого часу посідали серйозне місце в її житті, натомість їх місце посідають речі, яким людина свого часу не приділяла належної уваги. Те, що хвилювало людину, стає для неї малозначущим або ж взагалі байдужим, проте набувають ваги речі, на які вона раніше не звертала уваги. І все це не має дивувати, адже під час постійної і наполегливої молитви людина дотикається до Бога, контактує з Ним, а це не минає для будь-якої людини безслідно.
Якщо спитати таку людину, навіщо молитися за чинну владу, вона буде здивована, адже для неї подібне питання тотожне питанню: а навіщо молитися взагалі? Тобто для людей молитви, сама молитва стає життєво-необхідною річчю, на кшталт їжі, питва, повітря. Зважаючи на це, безглуздо питати подібних людей навіщо «чинити молитви, моління, прохання, подяки за всіх людей, за царів і за всіх, які начальствують». Краще просто взяти з них приклад.
Автор: Михайло Лукін
