Мовні засоби, котрі використовує автор

Мова, якою написана Книга Об’явлення Івана, настільки багата символічними образами істот і описами подій, не пов’язаних із нашим світом, що це утруднює розуміння змісту. Вона подібна до мови мітології. Книга Об’явлення – це свого роду «міт навпаки», адже замість пояснення про походження речей, ця книга говорить про їхній кінець. Вона містить численні описи істот і подій, що належать до якогось фантастичного світу (чудовиська, надзвичайні явища), не говорячи вже про дійсно символічні елементи, такі як певні числа та кольори, котрі нагадують нам поетичні вирази. Мова Книги Об’явлення експресивна, а не абстрактна; вона викликає в читача певні почуття (а саме – зворотну реакцію на почуте), а не просто передає певну інформацію. Автор звертається до сердець читачів, а не до їхнього розуму. Саме за допомогою таких мовних засобів автор розкриває мету написання Книги Об’явлення.

Для читача, що звик до подібної апокаліптичної мови, постає запитання: як дізнатися чи нам варто сприймати ці образи буквально, чи переносно? «От якби ми змогли підібрати ключ до розуміння такої енігматичної мови, – спадає на думку багатьом читачам Книги Об’явлення, – тоді все було би зрозуміло». Ось чому завжди знаходяться такі люди, що намагаються «розшифрувати» символи Книги Об’явлення, та вони завжди це роблять, ґрунтуючись на реаліях сучасного світу. У цьому контексті пропонуємо чотири зауваги.

По-перше, образи, метафори та символи – це стилістичні фігури мови, що мають переносне (а не пряме) значення. Тому, коли звертаємо нашу увагу на числа, кольори та інші деталі, розуміємо, що вони вжиті символічно. Отже, за винятком ситуацій, де це очевидно (коли автор прямо говорить про це читачеві), маємо усвідомити, що вся мова в Книзі Об’явлення є метафоричною, а це означає, що ми не маємо сприймати її буквально.

По-друге, Книга Об’явлення не написана за допомогою таємного коду. Образи та символи, котрі використовує автор книги, були добре зрозумілими для тогочасних читачів; автор запозичує їх зі «світу» І ст. по Р. Хр. Якби Книга Об’явлення прагнула розкрити якусь таємницю, неможливо повірити в те, що Іван міг написати її закодованою мовою. Наша проблема в розумінні мови книги – це прямий доказ, що вона не орієнтувалася на читачів сьогодення. Звичайно, знайомство з її основними символами допоможе зрозуміти її сенс.

Символи, котрі часто використані в Книзі Об’явлення Івана

Кольори

  • веселка = небесна слава (символ Бога та Божої присутности)
  • білий = гідність («біле волосся»); перемога («білі шати»)
  • чорний = трагедія, фатум, смерть
  • пурпуровий/багряний = розкіш (імперський статус); пишнота, хіть
  • червоний = насилля, кров, війна

Числа

  • 3 = повнота, Бог (Святий, Святий, Святий), Тройця, – чи несправжня (демонічна) «тройця»
  • 4 = універсальність (здебільшого належить до світу природи; трапляється 29 разів)
  • 7 = всеосяжність, повнота (це число трапляється 54 рази!)
  • 12 = досконалість (здебільшого використовується як символ дванадцяти колін Ізраїля); у деяких контекстах стосується Церкви [дванадцять апостолів пор. 21:12-14])
  • 10 (та розряди сотень [тисячі, міріяди]) = маса, незліченна кількість предметів.

Окремі об’єкти

  • крила = рухливість; можливість пересуватися в будь-яке місце
  • корона = царювання, суверенітет; перемога
  • роги = влада (як здатність особи чи інституції, наприклад, царство)
  • старий чоловік = мудрець (як група вони утворюють верховну раду)
  • жінка = [символізує] націю, народ чи місто
  • діва = відданість, присвячення комусь
  • ангел = посланець чи представник Бога
  • гібриди = дивні, гротескні створіння, що символізують зло; відразливі, потворні, ненормальні істоти, котрі, безперечно, не є частиною Божого творива
  • зорі = надприродні благородні створіння (наприклад, ангели, духи)
  • ім’я = [у семітських мовах] рівноцінне людині
  • очі = бачення, сприйняття («повно очей» / «сім очей» = хто бачить [знає] все)
  • одежа = характерна риса людини, гідність чи поведінка («помити одежу в крові Ангця» = очиститися через мученицьку смерть подібно до Христа).
  • запечатаний/печаті = належати комусь (як, наприклад, раби); конфіденційна інформація/секретний документ чи послання
  • книга (книги) = історичне значення, розкриває наміри Бога чи Боже послання
  • альфа і омега = початок і кінець; вічність
  • заколотий Агнець = Ісус як жертва, що був страчений, але знову воскрес

По-третє, автор використав засоби образности, адже це був найдоречніший спосіб, щоби донести глибокий сенс життєвого досвіду автора і його братів та сестер у вірі. Іван використовує мовні засоби образности, що викликають широкий спектр асоціацій, образів, котрі збуджують наші емоції і спонукають нас до дії. Мова автора нагадує, у певному сенсі поетичну.

Насамкінець ми мусимо пам’ятати, що автор передає послання, змальовуючи цілісну, панорамну картину, а не лише її частини. Тому кожна перикопа має одночасно розглядатися і як єдине ціле, і як складова всього твору. Значення і головний зміст послання ми сприймаємо тоді, коли розглядаємо всю працю як єдине ціле. Дехто може зауважити, що багато людей сприймають цю книгу як об’явлення (у множині), і це хибна думка; вся праця – це цілісна картина «об’явлення» («апокаліпсис»), що розгортається перед очима Івана. Недаремно Об. 1:3 проголошує блаженними тих, «хтододержує написане» в цьому пророчому тексті (наприклад, Книга Об’явлення як єдине ціле), а наприкінці автор застерігає, що нічого не повинно бути додано чи віднято від цієї «книги» (22:18-19).

Попередній запис

Суперечлива книга

При одній згадці про Книгу Об’явлення Івана ми переживаємо найрізноманітніші відчуття: страх, заціпеніння, невизначеність. Усе це ми відчуваємо через упереджене ... Читати далі

Наступний запис

Загальна структура

Щоби допомогти читачеві зрозуміти й зіставити контекст Книги Об’явлення з історичним процесом, поданий схематичний план пропонує йому поглянути на книгу ... Читати далі