Загальне історичне підґрунтя
Після першого прочитання уважний читач, мабуть, зацікавиться особистістю господаря Онисима. Автор коментаря припускає, що рабовласник належав до однієї з трьох Церков у Лікійській долині. Отже, йдеться про Филимона чи Архипа? Традиційно більшість виступає на користь Филимона, бо його ім’я згадано першим у переліку імен у в. 1. Однак прохання Павла в Кол. 4:17 («Та скажіть Архіпові: Доглядай того служіння, що прийняв його в Господі, щоб ти його виконав!») пропонує ще один шлях тлумачення цього тексту. Єдиною відомою нам місією, котру Павло прагне завершити з допомогою Архипа, було завдання, що стосувалося рабовласника, до якого Павло звертався у своєму посланні до Филимона. Отже, ймовірно, що саме Архип був господарем Онисима. Подібна гіпотеза добре пояснює порядок переліку імен у Филим. 1-2. Филимон і Апфія з’являються першими, бо вони були очільниками церковної громади, а до Архипа автор звертається як до головного адресата цього послання. Павло звертається до Филимона й Апфії разом з усією громадою Церкви, адже сподівається, що вони спонукають Архипа зробити те, що Павло у своєму посланні попросив його зробити. У Посланні до Кол. 4:17 Павло в такій же манері висловлює прохання до колосян, щоби ті вплинули на господаря. Отже, доречно вважати саме Архипа рабовласником. Ім’я «Филимон» стало вживатися в назві цього послання, мабуть, тому, що від початку було зрозуміло, що Павло дав доручення Тихику й Онисиму вручити листа особисто Филимону, адже той очолював церковну громаду, в якій служив і справжній господар раба Онисима. Саме таке пояснення може бути найімовірнішим, відповідаючи на запитання чому його ім’я згадано першим у переліку, і чому послання отримало назву Послання до Филимона.
1-3 – Вступ
Павло обирає стратегію, назвавши себе «в’язнем Христа Ісуса» (в. 1). Так він намагається показати, що жертвує собою заради Євангелія і присвячує цій справі все своє життя. Він так ненав’язливо дає приклад Архипу, щоби той наслідував його. Павло традиційно підкреслює важливість свого вчення власним життям (див., наприклад, 1Кор. 8-10). Він дає урок для пастирів, який ті мають тримати в голові: очільник християнської громади повинен жити згідно з принципами, які проповідує. Згадуючи інші імена, такі як Тимофій, Филимон чи Апфія, та звертаючись до всіх членів Церкви, він очікує, що вся спільнота вплине на рішення Архипа виконати вимогу Павла.
4-7 – Висловлення подяки
Уся частина складання подяки утворює хіязм: А. любов Архипа (в. 5); В. його віра (в. 5); В’, «спільність» його віри (в. 6); А’, його любов (в. 7). Завдяки концентричній структурі, стає очевидно, що Павло намагається особливо підкреслити любов Архипа. Таку «любов» можна порівняти з любов’ю супроти всіх святих. Павло підкреслює любов Архипа супроти всіх святих, бо її основою є віра в Ісуса Христа. Особливий наголос, який Павло робить, говорячи про любов, готує підґрунтя для прохання Павла. Те, про що Павло просить Архипа, є конкретним вираженням його любови до Павла як до співтовариша в Господі й до Онисима як до брата і потенційного співпрацівника в Господі. Якщо те, що Павло дізнався про Архипову любов, є правдою, у такому разі, все це також має бути правдою у випадку з Онисимом.
Вірш 6, через свою двозначність, вимагає детальнішого обговорення. По-перше, «спільність (koinonia) віри» тут означає співучасть у спільній вірі, що вимагає, на думку Павла, співучасти в стосунках спільноти. Ті, хто стають учасниками спільноти, мають узяти відповідальність за задоволення потреб інших у спільноті. По-друге, «знання» (epignōsis) у вжитку Павла означає визнання Божої волі, що є дієвою рисою в поведінці кожного, хто знає Бога. «Кожна добра річ» стосується волі Бога. У в. 14 знову бачимо подібне використання цього слова, згідно з цим Божа воля для Архипа в цій особливій ситуації полягає в тому, щоб погодитися звільнити Онисима на прохання Павла. У підсумку Павло молиться, щоби сопричастя Архипа у вірі дозволило йому зрозуміти й виконати Божу волю щодо Онисима. Згідно з основною частиною послання Божа воля для Архипа полягає в тому, щоби прийняти Онисима як брата в Христі й повернути його Павлу як нового співпрацівника в Господі.
