Мати (Ів. 19:23-27)

Оце мати твоя!

Як так трапилося, що Марія стала нашою Матір’ю? Зосередьмо увагу на словах Ісуса: «Оце, жоно, твій син!Оце мати твоя!» (пор.: Ів. 19:26-27), – на основі яких можемо визнати Марію нашою Матір’ю, а в Іванові побачити кожного учня Христа. Однак це не зовсім так.

Слова Ісуса в той момент не мали характеру рушійної сили й зовсім не змінили стосунків між Марією та Іваном. Ці слова лише описали, унаявнили факт, який існував уже раніше. Марія і до того, як Ісус промовив ці слова на хресті, була Матір’ю Івана й Матір’ю всіх нас.

То в чому ж джерело цього материнства? У тому, що й завжди, – у любові. Справжня любов завжди плідна – деколи фізично й завжди духовно. Бог любив Марію, Марія любила Бога. З такої любови завжди починається життя, народжується Дитя Боже.

Марія є не тільки нашою Матір’ю, а й закликом до любови – такої любови, яка народжуватиме в інших нове життя.

Попередній запис

Дякую (Ів. 19:41-42)

А в саду [був] новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони ... Читати далі

Наступний запис

Сонце, що сходить (Ів. 20:1-9)

Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував. Можна вірити, що Ісус був ... Читати далі