Нехай серце вам не тривожиться!
Страх паралізує людину, не дає змоги переживати життя в усій його повноті, насолоджуватися його принадами. Замість того, щоб ширяти в небі, людина топче землю або ховається в якійсь ущелині. Ісус не хоче, щоб ми боялися: «Нехай серце вам не тривожиться!» (Ів. 14:1).
Це не означає, що можемо мати певність, що нічого з нами в житті не станеться, що не втратимо роботи, що не помре хтось із тих, кого любимо, чи не страждатимемо. Такі твердження були б творенням ілюзій. Маємо не боятися тому, що тепер можемо глянути на своє життя із ширшої перспективи. Це вже не тільки тимчасове земне життя, а й життя вічне. Це вже не тільки наша земна долина плачу, а й перебування з Богом на небі.
Для декого така віра була, а може, і надалі є лише опіумом для народу, але насправді вона – джерело християнської надії, яка не відриває нас від дійсности, а дає змогу відважно в цій дійсності жити й цю дійсність змінювати.
