Хто з вас без гріха.
То не була помилка. Жінку, яку привели до Ісуса, справді впіймали на перелюбі. Вона справді згрішила, і то був гріх, за який, згідно із Законом, мали каменувати. Не знаємо, якими були мотиви того гріха, але факт залишається фактом – Ісус постав перед його лицем.
Чудово знаємо, якою була Його реакція, адже це один з найвідоміших фрагментів Святого Письма: «Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!» (Ів. 8:7). Ісус присоромив книжників і фарисеїв, та жінки не засудив, а пробачив їй. Це не означає – і ми це виразно чули, – що заохочує повернутися до грішного життя. Навпаки, Ісус каже: «Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!» (Ів. 8:11).
Поміркуймо, що є кращим доказом сили? Потоптати, оплювати, засудити? Чи когось преобразити, змінити на краще? Легко руйнувати й топтати, важче творити і будувати.
Ісус у сьогоднішньому уривку Євангелія демонструє доказ Своєї всемогутности, наново створює цю жінку, створює її чистою, святою, непорочною. Неймовірно.
Але це ще не все. Таке чудо Він може звершити в кожному з нас.
