Свобода (Ів. 8:31-47)

Правда вас вільними зробить.

Є люди, які вважають релігію ще однією перешкодою в житті, кайданами на ногах і тягарем на плечах. Немовби це п’яте колесо до воза чи небажаний спадок, що залишився від бабусі. Яка ж це фатальна помилка та непорозуміння, якщо йдеться про християнство.

Адже віра дарує свободу, звільняє людину. Свобода – це фундамент віри, без неї, без свободи, справжньої віри не існує.

Не можу втриматися від спокуси, щоб не запропонувати пройти маленький тест. Подумай, чи ти переживаєш віру як замах на свою свободу? Подумай про релігійні практики, про моральні вимоги, про декалог, про обов’язки. А тоді назви й охарактеризуй почуття, які зродяться у твоїй душі. Чи відчуваєш тягар, бунт, опір? Чи відчуваєш, що твоя віра поневолює тебе? Якщо так, то закликаю тебе покинути цю віру.

Священик закликає покинути віру? Авжеж! Якщо віра поневолює, то це не справжня віра, а лише якийсь її замінник, карикатура, нісенітниця. Покинь це і шукай те, що справжнє. Ісус каже: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:31-32).

Одного разу під час паломництва ми вигукували: «Свобода, свобода, свобода понад усе». Це викликало серед паломників розбіжності, а в декого навіть опір. Свобода цілий час є чимсь підозрілим, чимсь, що треба піддавати цензурі. А проте віра мусить бути вільним актом людини. Як його здійснити, якщо свободи нема?

Попередній запис

Створена наново (Ів. 8:1-11)

Хто з вас без гріха. То не була помилка. Жінку, яку привели до Ісуса, справді впіймали на перелюбі. Вона справді ... Читати далі

Наступний запис

Вибір житлового об'єднання (Ів. 8:51-59)

Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік! Віримо – звісно, що віримо, – але так, щоб не надмірно. ... Читати далі