Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!
Віримо – звісно, що віримо, – але так, щоб не надмірно. Тож буває, що чимало вірних, заявляючи про свою віру, відкидають віру у вічне життя. Найчастіше кажуть: «Хто його знає, як там буде насправді».
Ну що ж, я знаю. Знаю, бо дізнався про це від Ісуса, прочитав у Євангелії та глибоко вірю в це. Ісус каже: «Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!» (Ів. 8:51). Отож, хоча не знаємо подробиць, можемо бути впевнені, що вічне життя існує.
Наше життя почалося в певний момент, триває до смерти й триватиме після того, як помре наше тіло. Євхаристійна молитва Служби про померлих твердить коротко і ясно: «Життя Твоїх вірних… змінюється, але не кінчається; і коли зруйнується дім земного паломництва, їм у небі буде приготовлене вічне помешкання».
Звернімо, однак, увагу на початок цих слів: «Життя Твоїх вірних». Житло в небі матимуть ті, хто вірить, хто є вірними. Решта теж матиме життя вічне, але проведе його в інших умовах.
І лише від тебе залежить, до якого житлового об’єднання запишешся.
