Страх «чипізації»

Багато людей на сьогоднішній день бояться так званої «чипізації», тобто коли з їх відома або ж без їх відома, що, ясна річ, набагато страшніше, їм ведуть певний електронний пристрій, за допомогою якого їх зможуть відстежити в будь-який момент. Крім того, багато хто побоюється, що за допомогою цього мікроскопічного пристрою людям зможуть змінювати мислення, і тим самим вони стануть не підвладними самими собі.

Звучить страхітливо, от лише ці побоювання є дещо перебільшеними, а деколи безпідставними. Розпочнімо з того, що людину за допомогою її ж смартфону чи мобільного телефону і так легко відстежити, а завдяки тому, чим вона ділиться в соціальних мережах і що в них проглядає, стає зрозумілим чим людина живе. Так що в цьому немає жодного секрету.

А стосовно мислення… сама істерія можливості «чипізації» настільки змінює мислення окремих індивідуумів, що вони самі стають, так би мовити, «чипованими», тобто їх мислення змінюється настільки сильно, що жодних експериментів над психікою таких людей проводити не треба: вони самі провели над собою потрібну роботу. Такі нещасні впадають у параною, вбачають скрізь змову і підступ, і таким чином стають не підвладними самим собі, а ідеям, що заполонили їх душу і мозок.

Так що передусім треба боятися не «чипізації», а страху, який вона породжує і того, що цей страх і подібні йому страхи настання скорого кінця світу відводять людей від Бога, вони забувають Хто є подателем життя і його охоронителем. «Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?» (Рим. 8:31). Крім того, набагато більше треба боятися ситуації, що сталася з багачем з Христової притчі про багача і Лазаря. І щоб уникнути її, пригадаймо, що сталося з ним.

Спочатку ми дізнаємося, що він «був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував» (Лк. 16:19). Проте в такому провадженні земного життя начебто нічого поганого не було, проте, згідно притчі, «був і вбогий один, на ім’я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому» (Лк. 16:20,21). З подальшої історії ми дізнаємося, що обидва герої притчі померли, і Лазар потрапив у прообраз раю, на Лоно Авраамове, а багач прямісінько попрямував у пекло. За що саме багач потрапив у пекло? – За те, що забув убогого Лазаря, і маючи надлишок матеріальних ресурсів, йому не допоміг, він просто не помічав його, хоча, судячи далі з оповідання, знав його по імені.

Окам’яніння серця, відсутність чуйності до ближніх – от чого передусім треба боятися в житті. Бо така духовна хвороба без належного виправлення прямісінько запроторює людину до пекла, а не наявність чипу, про що так хвилюються багато людей, одночасно забуваючи, що кому і відомо все, так це всемогутньому Богові, Якому свого часу доведеться кожному давати звіт (див. Рим. 14:12).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docСтрах «чипізації»


Ваш коментар: