Хто до Мене приходить, не голодуватиме він.
Бог завжди дає більше й інакше. Євреї із сьогоднішнього Євангелія вимагали знака. Хотіли побачити щось, що можна було б порівняти з Мойсеєвою манною. А тимчасом Ісус перевищує їхні очікування та обіцяє хліб, який задовольнить усі потреби й прагнення, – обіцяє самого Себе. Каже: «Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме» (Ів. 6:35).
Дає більше, ніж від Нього очікували, але водночас дає інакше. Люди очікували ефектного видовища, сенсації, ігрищ, а Ісус прийшов зі Своїм даром непомітно й скромно. Спочатку Його втілення: якийсь там син теслі з якогось там Назарету, тобто нічого особливого. Потім Його присутність у Євхаристії: якийсь там шматок хліба, якась там дарохранильниця.
Так мало, так скромно – а як багато містить Бога.
