Сотник і розбійник: що спільного?

«І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми» (Лк. 13:30), – цей біблійний принцип проявився в повній мірі в момент Христового розп’яття.

Передусім, біля Спасителя в той момент перебували лише кілька жінок, які в тогочасному суспільстві займали значне менше становище, ніж юдеї-чоловіки, та ще зовсім юний Іоанн, якого через вік ніхто не сприймав всерйоз. Інші ж Христові учні повтікали в страху, побоюючись помсти з боку первосвящеників і під’юдженого ними натовпу. Як з’ясувалося згодом, на той момент їхні побоювання виявилися марними, до них взагалі не було нікому жодного діла, усіх цікавив лише Ісус, Який у той момент безпомічно висів розп’ятим на хресті.

Але окрім нечисленних жінок і юного Іоанна на першій план вийшли дві особи, яких навряд чи можна було визнати взагалі якимись віруючими, того більше, богобійними людьми. Цими особами виявилися (хто би міг таке подумати?!): язичник-окупант і приречений на моторошну смерть розбійник. Але перш ніж пильніше придивитися до цих двох персонажів, варто поглянути на поведінку людей, що були свідками Христової страти. Бо їхня поведінка дуже сильно контрастує з тим, як повели себе розп’ятий розбійник і римський сотник.

Як же поводилася більшість оточуючих? Для багатьох це було просто видовищем, що розбавляло цілком нудне буденне життя: «І стояли люди і дивилися» (Лк. 23:35). Проте багато хто скористався можливістю поглузувати з безпорадного в той момент Ісуса: «Ті, що проходили мимо, лихословили на Нього, киваючи головами своїми і кажучи: Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого; якщо Ти Син Божий, зійди з хреста» (Мф. 27:39,40).

Те саме чинили і Христові опоненти: «Первосвященики з книжниками та старійшинами і фарисеями, глузуючи, говорили: інших спасав, а Себе Самого не може спасти; якщо Він Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в Нього» (Мф. 27:41,42). Не відставали від всіх і воїни, які власне виконували страту: «Глузували з Нього і воїни, підходячи та підносячи Йому оцет, і казали: якщо Ти Цар Юдейський, спасися Сам» (Лк. 23:36,37). Також до загального глузування долучився і «один з розіп’ятих злочинців», який звернувся до Спасителя з такими словами: «Якщо Ти Христос, спаси Себе і нас» (Лк. 23:39).

І от тут серед всього іншого хору насмішників, як грім серед ясного неба, пролунали слова другого розбійника, що докоряв першому: «Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений? І ми засуджені справедливо, бо достойне за діла наші одержали; а Він нічого лихого не вчинив» (Лк. 23:40,41). Ці слова, які ледве почули оточуючі, все ж таки прозвучали сильніше за будь-який грім: вони увійшли до світової історії і стали прикладом для небайдужих – істина Божа завжди переможе цей світ. Як би світ не намагався приховати Божу істину, «що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників» (1Тим. 1:15), все одно знайдуться люди, які попри все проголошуватимуть її світові. Навіть у тому випадку, якщо доведеться зійти на хрест. І як не парадоксально, але унікальність розсудливого розбійника полягає в тому, що він спочатку потрапив на хрест, щоб потім засвідчити цю Божу істину…

Що скажеш, для кожного з нас у Бога є підготовлений план для потрапляння в Небесні оселі. Розбійникові довелося спочатку потрапити на хрест, щоб у власних стражданнях і співчутті до розп’ятого Ісуса відкрити для себе цю Божу істину. А от римському сотникові довелося спочатку… виконавши наказ, розіп’яти Ісуса разом з розбійниками, щоб спостерігаючи Христову кончину, заявити: «Воістину Він був Син Божий» (Мф. 27:54).

Що ж спільного було в сотника і розбійника? У них не було фальші, вони чітко усвідомлювали те, ким вони є. Також можна припустити, що вони менше за інших зважали на думку оточення, що дозволило їм, безпосередньо зіткнувшись з Богом у власному житті, не пройти повз Нього глузуючи і посміхаючись, як робила решта, а усвідомити, Хто саме перебуває поруч з ними. Дійсно, «дружба зі світом є ворожнеча проти Бога» (Як. 4:4), яка до того ж перешкоджає людям потрапити в Небесні оселі.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docСотник і розбійник: що спільного?


Ваш коментар:

Попередній запис

Розбійник на хресті

Розбійник «сказав Ісусові: пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє! І сказав йому Ісус: істинно кажу тобі: сьогодні ж ... Читати далі

Наступний запис

Чи лихословив другий розбійник Ісуса?

Питання: «Матфей каже в 27:44 що «розбійники, розіп’яті з Ним, ганьбили Його», а розбійників було двоє – означає усі ганьбили ... Читати далі