Чи лихословив другий розбійник Ісуса?

Питання: «Матфей каже в 27:44 що «розбійники, розіп’яті з Ним, ганьбили Його», а розбійників було двоє – означає усі ганьбили Його… Лука каже що один розбійник заперечував другому розбійникові і тим самим покаявся, тобто суперечить Матфею. Роз’ясніть, чому літописці не кажуть одне і теж?»

Про розбійників розповідають три Євангелія: Мф. 27, Мк. 15, Лк. 23. Тільки Євангеліє від Іоанна не згадує про це.

Давайте тепер уважно розглянемо усі три згадки. У Матфея і Марка ми бачимо одну і ту ж послідовність опису. У них загальна картина проявляється так:

  1. Люди, що проходять, лихословлять Ісуса
  2. Книжники, старійшини, первосвященики лихословлять Ісуса
  3. Розбійники лихословлять Ісуса.
  4. І відразу після цього настає пітьма по усій землі.

Дивлячись на цей опис, ми не можемо стверджувати, що лихослів’я відбувалося по черзі, мовляв, спочатку висловилися ті, потім ці, і потім – розбійники. Опис даний не за цим принципом, а за принципом звуження простору. Ті, що проходили повз, були далі за усіх від Ісуса, книжники та ін. стояли ближче, а розбійники були прямо поруч з Ним.

Давайте так само звернемо особливу увагу на те, що коли Ісуса розіп’яли, сам євангеліст Матфей, можливо, був десь неподалік. Проте він швидше за все був за межами можливості почути і побачити деталі того, що відбувалося. Він, як і інші учні, був страшенно приголомшений і пригнічений. Пам’ятаєте, що коли Ісуса заарештували, усі учні в страху розбіглися? І, до речі, вони перебували в цьому страху аж до того часу, як Воскреслий Господь прийшов до них. Отже, Матфей не міг побачити і почути усього, що реально відбувалося там, де височіли три хрести. Він бачив і чув лихослів’я і написав саме про те, що бачив і чув.

Євангеліст Марко не був з числа дванадцяти учнів, з якими Ісус провів останню Пасху, і швидше за все сам не був свідком розп’яття. Судячи з того, як у його Євангелії ведеться розповідь про Голгофські події, він запозичив це якраз з того, що було розказано Матфеєм та іншими учнями з кола дванадцяти, які від страху не змогли виявитися настільки близько до вмираючого Спасителя, щоб почути більше, ніж слова натовпу, і побачити більше, ніж ненависть усіх людей, що оточували Ісуса. Вони в принципі не могли б почути тихі голоси розіп’ятого розбійника і вмираючого Ісуса.

А от Євангеліє від Луки написане людиною, яка провела дуже ретельне розслідування усього того, що відбувалося відносно Господа Ісуса. Євангеліє від Луки так і починається: «…спало на думку й мені, старанно дослідивши все від початку, по порядку описати…» (Лк.1:3). Сам Лука теж не був прямим свідком того, що сталося. Його Євангеліє написане із слів багатьох свідків, з якими він спілкувався, вивчаючи життя Ісуса. Так от він, судячи з усього, докопався до деталей, які не змогли почути вуха переляканих учнів. А саме він єдиний, хто записав приголомшливі слова Ісуса у відповідь на покаяння і прохання розбійника. Як ви гадаєте, хто розповів йому про ці слова? Звичайно ж, ті, хто в той момент перебував у безпосередній близькості від Ісуса. Хто це?

Ті, хто відповідав за розп’яття, а потім сидів біля підніжжя хреста, ділячи Його одяг. Там так само були мати Ісуса і Іоанн, який, ймовірно, виявився сміливішим за інших учнів (Ін. 19:25-27). Але особисто мені здається, що свідоцтво про слова, вимовлені розбійником і Господом, були записані із слів сотника, який виявився приголомшеним усім, що відбувалося. Декількома віршами нижче читаємо про нього: «Сотник же, побачивши, що сталося, прославив Бога і сказав: воістину Чоловік Цей був праведний» (Лк. 23:47). Але це точно не могли бути ті самі 12 та інші люди, які співчували вченню Ісуса, бо про них написано:

  • «Всі ж, хто знав Його, і жінки, які прийшли з Ним з Галилеї, стояли віддалік і дивилися на це» (Лк. 23:49).
  • «Були тут і жінки, які дивилися здалеку; між ними були і Марія Магдалина, і Марія, мати Якова молодшого та Іосії, і Саломія, які і тоді, коли Він був у Галилеї, ходили за Ним і служили Йому, і багато інших, які разом з Ним прийшли до Єрусалима» (Мк. 15:40-41).
  • «Там було також багато жінок, що дивилися здалеку; вони йшли за Ісусом з Галилеї, слугуючи Йому; між ними були Марія Магдалина і Марія, мати Якова та Іосії, і мати синів Зеведеєвих» (Мф. 27:55-56).

Таким чином, перед нами не протиріччя, як дехто намагається це представити, а одна подія, показана з різних кутів. От як побачили, так і засвідчили.

Розумієте, Біблія – це книга, написана різними людьми, з різним рівнем освіти, з різними біографіями, тому ми маємо право чекати побачити в ній різні перспективи однієї і тієї ж події. Але от чого ми не можемо чекати від Біблії, так це духовних істин, що суперечать одна одній. Чому? Бо Господь дозволив зібрати в Біблію свідчення тільки тих людей, які по-справжньому ВІДДАЛИ свої життя Христу, а значить, були здатні говорити тільки правду, не домішуючи до неї тієї брехні, яка мучить наш світ. Вони були готові померти за цю правду, тому ніколи не дозволяли собі додавати щось до тих істин, які відкривав їм Господь, і завжди чесно говорили тільки про те, що їм було відкрито. Як бачили, як знали, як могли сказати, так і свідчили. Тому їх свідчення НЕ суперечать одне одному, а доповнюють.

З любов’ю в Тому, Хто є шлях, істина і життя

Олександра Ланц

Попередній запис

Сотник і розбійник: що спільного?

«І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми» (Лк. 13:30), – цей біблійний принцип проявився ... Читати далі

Наступний запис

Велич дітей Божих

«Мої думки – не ваші думки, ні ваші путі – путі Мої, говорить Господь. Але, як небо вище за землю, ... Читати далі