Рятівні двері були у всі часи

Закінчення, початок

За часів Ноя це були ворота ковчегу, якими увійшов Ной і усе його сімейство з восьми душ, які врятувалися від всесвітнього потопу. Усі інші загинули під великими водами, що обрушилися на грішну землю як результат Божого суду і гніву. Загинули все ті, хто добровільно обрав залишитися на широкому шляху, не бажаючи увійти тісними воротами в ковчег.

За часів перебування Ізраїлю в Єгипті були також ворота, якими врятувалися усі первістки євреїв, завдяки тому, що ці ворота помазали кров’ю жертовного тваринного агнця. У цю ніч був великий крик в усіх будинках Єгипту, окрім тих, які виконали веління Боже увійти тісними і окропленими кров’ю воротами.

За часів облоги Єрихону також були тісні ворота для спасіння Рахав і її родичів. І увійшовши до них, вони змогли уникнути тієї долі, якої зазнали усі жителі цього язичницького міста, потрапивши під руку войовничих ізраїльтян.

Це усе були різні приклади спасіння окремих осіб і сімей старозавітного світу, щоб сьогодні напоумити нас і показати, що означає врятуватися і бути врятованими. Тепер же, за часів Нового Заповіту, відколи помер і воскрес наш Господь Ісус Христос, існують єдині ворота в життя вічне. І про це Він Сам каже в Євангеліє від Івана: «І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям» (Ів. 10:7).

І трохи нижче продовжує: «Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде» (Ів. 10:9).

Отже, ми бачимо, що сьогодні на небо відкриті одні тільки двері, якими є Сам Господь і Спаситель Ісус Христос, бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам врятуватися, – про це свідчать нам апостоли в Книзі Дій.

«Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Ів. 14:6).

Говорячи про це, можна уявити собі, що цей світ схожий на замерзле озеро, на поверхні якого утворився товстий шар твердого льоду, що відділяє (образно кажучи) землю від неба. І тільки єдина ополонка в холодному, страшному і крижаному світі пробита для грішників, що гинуть від гріхів і невірства, – нею став Ісус Христос: через муки і скорботу, страждання і болі, розп’яття і пролиту кров. Добрий Пастир дав можливість для спасіння нещасних, духовно мертвих і змучених людей від погибелі.

Господь Ісус – наше спасіння

У своєму житті знайшовши Господа, грішна людина вірою приймає Його як єдину надію, допомогу і двері до спасіння, якими входить у Царство Божого Сина і рятується, стаючи причасником Божої природи. Усе це дано людині, щоб, пройшовши тісними воротами, встати на вузький шлях віри. Вхід у ці вузькі ворота є справою істинного навернення до Спасителя Ісуса Христа, розкаюючись усім серцем у своїх минулих гріхах. А вузький шлях – це вже нове життя з Богом, яке ми отримали від Нього, йдучи тернистим шляхом, кінець якого є життя вічне. З цим пов’язане вчення Біблії і практичне життя Божих дітей. Саме на цьому фундаменті можна принести багато плодів і прославити Господа. Тому, вставши на цей шлях, людина не лише набуває святість, знаходить радість спасіння і вічне життя, звільнення з оков сатани і прощення гріхів, але також знаходить дивне місце, яке Ісус назвав пасовиськом.

Пасовисько – це та доля, де Сам Господь годує і пасе Своїх овець, Своє стадо, яке Він обрав. І цим пасовиськом зветься Церква з народжених згори людей, яку ворота пекельні ніколи не здолають. Церква є людьми, які полюбили Сина Божого і присвятили себе Йому за Його велику милість, доброту, турботу і любов, що відкрилася їм на Голгофському хресті. Саме на хресті пролилася свята кров заповіту за скоєні нами вчинки і гріхи. Ці люди стали один одному рідними і близькими, оскільки можуть називатися тепер братами і сестрами в Господові і належати Самому Богові, називаючи Його Отцем, Наставником і Учителем.

Врятовані люди виправдані і є Церквою Месії

Саме ці люди особисто зустрілися з Тим, Хто помер за їх гріхи, і усвідомили, наскільки дорого обійшлося Богові велике спасіння, яке проповідується у всьому світі вже дві тисячі років. Саме воно говорить про Того, Хто Сина Свого не пожалів, щоб врятувати нас і виправдати. Не для того, щоб нам залишатися такими, якими ми були, але для того, щоб приготувати Собі на цій землі народ освячений, що любить і прагне до Небесного Царства і його правди. Це той Спаситель, Який створив Церкву і веде її вузьким шляхом віри, навчаючи любові і праведності.

Подумайте, що Він через любов до нас дозволив, щоб усе людство своєю зухвалою рукою пробило Йому руки і ноги, знущаючись і глузуючи з Нього. І зробив Він це для того, щоб сліпе і хворе, заблукале творіння врятувати, виправдати і примирити із Собою через покаяння і віру. Що б не відбувалося на землі з тими, хто віддав себе Йому, як би важко, тяжко і скорботно не проходили наші земні тимчасові дні, через Біблію Господь закликає продовжувати залишатися на цьому єдиному шляху, який веде в небеса усіх Божих дітей.

Саме такі люди входять у члени Його сім’ї, як одного разу Він Сам про це сказав привселюдно, щоб потім не було нерозумінь: «І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали. А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь. А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати? І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!» (Мр. 3:31-34).

Саме це врятовані люди. Саме це є однією з яскравих ознак приналежності до Божої сім’ї. Це ті, які удостоїлися стати спадкоємцями вічного життя, Головою яких є воскреслий Месія. Це саме ті люди, які йдуть вузьким шляхом віри. Вони виконують волю Небесного Отця і пов’язані з Ісусом сімейними узами.

«…Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати».

Від розуміння того, що наш Спаситель Ісус, Який дарував і відкриває нам дорогоцінне і необхідне спасіння як дар Божий, піклується, щоб усі, хто відгукнувся на Божий заклик, пройшли цей шлях і врятувалися, приходить радість, що одного разу усі, хто жив святою і дивовижною вірою, зустрінуться на небесах на Великій Вечері Агнця. Це буде великий бенкет, тріумф вселенського масштабу і радості.

На завершення усього сказаного хочеться побажати усім набувати більше віри, надії і любові, щоб пройти і здійснити цей шлях, а також все більш і більш збагачуватися пізнанням самого Ісуса Христа, Який зберігає і любить Своїх недосконалих, немічних, але обраних і виправданих дітей. Амінь!

13.01.2005.

Попередній запис

Важливо усвідомити Боже попередження

Продовження, початок О, якби усі вірні зрозуміли це, тоді зовсім по-іншому пішло б життя в церкві по усій землі. Налагодилися б ... Читати далі

Наступний запис

Що таке Євангеліє

Ця проповідь з’явилася на початку мого навернення, тоді, коли я мучився сильними сумнівами з приводу свого спасіння. Я шукав для ... Читати далі