Благодать Господня діє, використовуючи закон

Продовження, початок

Нам важливо пізнати істину, що благодать, яка є даром, милістю і великим привілеєм вірних, що дозволяє нам мати свободу вибору, може нас серйозно викривати за нарікання, образи, марнославство та егоїзм. І робить вона це через пробуджену совість, що виявляється законом і присутністю Господа в житті людини. Підтвердження цьому ми можемо побачити в земному служінні Ісуса Христа, Який з мудрістю і любов’ю викривав і оголяв людську гордість, зарозумілість, неуцтво, лицемірство і брехню, щоб, відкривши спочатку цю рану і ваду людського серця, можна було згодом її і зцілити. Так діє робота Божої благодаті, використовуючи в першу чергу закон. Хтось сказав абсолютно справедливі слова: «Для того, щоб людина змогла зрозуміти і полюбити Благу Звістку (Євангеліє), вона, у першу чергу, повинна зрозуміти погану звістку про те, що вона грішник, який без Христа йде в погибель». А це допомагає зрозуміти людині саме закон.

«Жало ж смерти – то гріх, а сила гріха – то Закон» (1Кор. 15:56).

Закон провокує гріх, будить його, стимулює і допомагає грішникові (у світлі Божої присутності) жахнутися і покаятися. Це дуже послідовна і скрупульозна робота Божої невидимої благодаті, щоб здійснити істинне спасіння і відродження від Бога згори.

«Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай» (Рим. 7:7).

Отже, Бог використовує Свій святий, добрий, духовний закон, як інструмент викриття для того, щоб підвести людину до Голгофського хреста, де на неї чекає спасіння по вірі. Тут і відбувається спокутування кров’ю людини, що гине. Господь хоче показати пробудженому грішникові сенс розп’яття. І щоб людина не сподівалася на себе, підводить її зламане серце до жертви хреста і Божої любові: воскрешає духовно, розплющує очі і показує, як вона, грішна, потребує прощення і обмивання гріхів.

Зверніть увагу, що служіння Святого Духа теж починається і супроводжується викриттями, щоб відкрити людині очі на її страшне гріховне або неправедне становище перед Богом, а після цього наставити, утішити, наповнити, підбадьорити, помазати і допомогти, відкриваючи їй істину: «А як прийде, Він (тобто Дух Святий) світові виявить про гріх, і про правду, і про суд» (Ів. 16:8).

Те ж саме Христос каже в Книзі Об’явлення: «Кого Я люблю, тому докоряю й караю того» (Об. 3:19а).

За надприродною дією Божої благодаті в серце людське завжди приходитиме пробудження, користь, духовне зростання, пізнання істини, животворіння духу, преображення і мирний плід праведності замість мертвої букви (коли відсутня робота Божого Духа), яка вбиває, а не животворить.

Духовні процеси в серці людському

Для чого нам потрібно знати весь цей процес Божої благодаті? Для того, щоб зрозуміти її істинне неушкоджене і дуже необхідне значення як у церкві в цілому, так і в кожному окремому вірному, бо окрім неправдивого розуміння закону, з якого дехто намагається зробити засіб для виправдання, існує також неправдиве розуміння благодаті: «Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа» (Юда, 4-й вірш).

Апостол попереджає нас, що деякі люди спрадавна вкрались не кудись, а в церкву. І їх відмітні ознаки полягають у тому, що вони «благодать нашого Бога обертають у розпусту».

Це не є падіннями, які трапляються в житті вірних, і не якимись помилками, які теж трапляються в кожного християнина. Це також не є нашою неміччю, яку ми відчуваємо на собі час від часу, але свідоме ухилення від Божого слова і Божої волі, пояснюючи, що це ніби і є Божа благодать. І що найцікавіше, такі люди відкидаються, як написано в цьому вірші, «єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа» не словом, яким вони проголошують, що вірять, люблять і сповідують Христа як свого Царя і Месію, а життям, як пише про це Павло в посланні до Тита: «Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні» (Тит. 1:16).

Поступаючи таким чином, людина продовжує йти і залишатися на широкому шляху, ігноруючи і не надаючи значення словам Ісуса Христа, Який казав і продовжує казати, що: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Мт. 7:21).

Як виконати Божу волю?

Після таких серйозних попереджень Спасителя хочеться запитати: Господи, а як же нам тоді жити і проявляти до Тебе свою любов посеред таких різних відхилень, помилок і відступів у крайності? Як виконати Твою волю? Відповідь Ісуса, як завжди, проста і повчальна для нас: «Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!» (Ів. 14:15).

Необхідно ніколи не забувати про усе це, звертаючись до Слова Божого, яке, подібно до вірного маяка, вказує нам вузький шлях віри в бурхливому океані серед хаосу, що панує навколо. А Божі заповіді і веління якраз і є тими світловими сигналами цього маяка, завдяки яким ми починаємо рухатися в потрібному напрямі, наближаючись до пристані Божого Царства.

Заповіді Божі стають частиною нового серця

Таким чином, заповіді, вписані в наше серце Святим Духом при народженні згори, стають практичним життям вірних. У цьому – суть нового життя, яке приноситиме плоди для Небесного Царства і прогресуватиме. Саме через це починає формуватися життя людини, народженої від Духа і яка чинить за Духом, що зрештою відповідатиме закону заповідей. Якщо людина народилася від Бога, вона зростатиме, в її житті будуть плоди і присвячення.

Попередній запис

Закон все-таки має місце в житті врятованих вірних

Продовження, початок Уся плутанина серед християн у цьому питанні полягає в тому, що багато хто не може зрозуміти, яке місце займає ... Читати далі

Наступний запис

Благодать творить дива і веде до змін

Продовження, початок Диво благодаті вірні починають відчувати у своїх пошуках, проходячи через боротьбу сумнівів і шквал всіляких думок, ідей і уявлень. ... Читати далі