Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере.
Якось я спитав у дітей, чому називаємо Ісуса Агнцем Божим. Пригадую, хтось відповів, що це тому, що народився в стаєнці серед ягнят. Відповідь неправильна, а отже питання залишається відкритим.
Серед жертв, які євреї складали в Єрусалимському храмі, були й такі, що слугували викупом за гріхи. На жертовну тварину символічно переносили людські гріхи, а тоді, вже не символічно, тварину вбивали. Євреї усвідомлювали, що «без пролиття крови не має відпущення [гріхів]» (Євр. 9:22).
Дедалі більше утверджувалися також у переконанні, що «неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи» (Євр. 10:4). Викупною жертвою мусив стати Хтось Особливий. І Він прийшов – Ісус Христос, Справжній Агнець. Прийшов, щоб, принісши Себе в жертву, знищити наші гріхи.