Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!
Правду кажучи, ми нічого проти Господа Бога не маємо. Навпаки, тішимося, що Він є, що Він такий добрий і що приготував для нас чудовий бенкет.
Проблема полягає лише в тому, що на кожну Його пропозицію, на кожне Його запрошення відповідаємо: «Пізніше». Поле, воли, дружина – це різні версії тієї самої відмовки:
«Не маю для Тебе часу». Серед нас багато людей, які вірять (так принаймні твердять), але мало тих, хто практикує.
Бути запрошеним і не скуштувати хоча б тістечка – це сумний образ людей, для яких важливо все, крім того, що найважливіше.
