Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!
Святий Дух дарує водночас і спокій, і неспокій. Охоплена Ним людина примирюється зі собою, здобуває внутрішній спокій. Одночасно цей Дух спонукає чинити великі справи. Святого Франциска спонукав покинути світ і заснувати орден, Яна Бейзима штовхнув вирушити на Мадагаскар, а Матір Терезу – вийти на вулиці Калькутти.
Він сьогодні теж штовхає людей вступати до монастирів, семінарій, чинити діла милосердя або жити звичайним, але присвяченим Богові життям – подружнім і сімейним.
Бог вкладає в нас Свій вогонь, щоб запалити світ, щоб запалити віру, надію та любов. Неважливо, чи в душах язичників на якомусь далекому континенті, чи в серцях власних дітей.
«Достатньо іскри, щоб запалити яскраве полум’я». Чи маєш її в собі?
