Христос – Слуга (Лк. 12:35-40)

Підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.

Маємо чувати – це перше послання сьогоднішнього Євангелія. Маємо тримати очі розплющеними, а вуха відкритими, щоб не проґавити того, що найважливіше в житті – своєї зустрічі з Ісусом. Немає справи серйознішої за цю.

Цей уривок, однак, містить ще одне важливе послання – послання, яке, можливо, якоюсь мірою перебуває в тіні, його не надто помічають і не наголошують на ньому. Це послання об’являє нам, яким є характер Бога.

Той Бог, на якого чекаємо, – а саме Він криється за постаттю пана, що повертається з весілля, – не очікує наших почестей. Навпаки, каже нам сісти до столу, щоб прислуговувати нам. Він хоче бути нашим слугою.

З великими труднощами вірні осягають істину про Христа-Диякона – Слугу. Цар усесвіту – так. Агнець Божий – так. Ісус, Який свідчить милосердя – так. Але Христос – Слуга? Хіба це вже не занадто?

Ні, не занадто. Це просто чергова правда про Ісуса. Звичайно, те, що Ісус хоче нам служити, не означає, що маємо ставитися до Нього, як до хлопчика на побігеньках. Ця позиція Ісуса повинна утвердити нас у любові до Нього та заохотити плекати поставу служіння у своєму житті.

Попередній запис

Торкаймося серцем (Лк. 12:35-38)

Підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати. Нам важко повірити в Божу любов до нас. Важко прийняти, ... Читати далі

Наступний запис

Зерно й полова (Лк. 12:39-48)

Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно? Коли ... Читати далі