Дезодорант побожности (Лк. 11:37-41)

Чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!

Щодня перед нами постає воістину екзистенційний вибір: митися чи використовувати пахучі дезодоранти? Для нормальної людини відповідь на це запитання є очевидною: знаємо, що неприємний запах все одно проникне крізь захисний шар дезодоранту та вийде назовні, а радше утворить, змішавшись із дезодорантом, нестерпну суміш. Хочеться нам чи ні – треба митися.

Те, що очевидне у сфері гігієни, не є, на жаль, очевидним у духовній сфері. Ми так часто намагаємося вкрити сморід наших гріхів якимось побожним дезодорантом. Маю добру пораду: відкладімо дезодоранти на потім, а спершу просто почнімо митися. Божа благодать – безвідмовний і ефективний засіб, який виводить усі плями, нищить будь-який гріх. Тож хочеться нам чи ні – треба митися. Ну хіба що ми полюбили, щоб за нами тягнувся шлейф специфічного смороду – смороду гріха.

Попередній запис

Слухати й навертатися (Лк. 11:29-32)

Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось ... Читати далі

Наступний запис

І ти можеш стати фарисеєм (Лк. 11:42-46)

Горе вам, фарисеям. Фарисейство – це коли хтось формулює певні етичні, суспільні чи релігійні засади та оголошує їх обов’язковими. Водночас ... Читати далі