Нічогонероблення (Лк. 10:38-42)

Марія… сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

Бували в історії такі моменти, коли державна влада видавала декрет про ліквідацію певного монашого згромадження. Можновладці використовували певний критерій – поділяли ордени на корисні, тобто ті, які опікувалися лікарнями чи школами, і паразитарні, тобто ті, котрі «нічого не робили», а «тільки» молилися.

Згідно із сьогоднішнім Євангелієм, оце «нічогонероблення» є найліпшою часткою. Бути біля Ісуса, дивитися на Нього, слухати Його й промовляти до Нього – є усім.

Поки живемо на цьому світі, мусимо дбати й про земні справи. Це очевидно. Не втратьмо, однак, єрархії цінностей. Не дозвольмо відібрати в себе або не відмовмося самі від тієї найліпшої частки.

Попередній запис

Циган, румун і єврей (Лк. 10:25-37)

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. Господь Бог любить парадокси, несподіванки та неочікувані ... Читати далі

Наступний запис

Школа молитви (Лк. 11:1-4)

Коли молитеся, говоріть: Отче… Молитви треба вчитися. І тут ідеться про щось більше, ніж запам’ятовування тих чи інших слів. Учитися ... Читати далі