
Багато вірних полюбляють ділитися з оточуючими про те, як Господь відповідає на їхні молитви. Особливо привертають увагу свідоцтва про чудесні зцілення, які сталися завдяки ревній молитві. Подібні свідоцтва із зацікавленням слухають не тільки інші вірні, а і люди світу цього, які рідко чи взагалі не звертаються до Бога в молитві. Але надихаючий приклад свідоцтва чергового вірного спонукає таку зовнішню людину звернутися до Бога по допомогу. Можливо, ледь не вперше в житті. Загалом, чудово, що ця людина звертається до Бога по допомогу, проте вона може отримати від Бога «відмову», тобто Господь дасть негативну відповідь на її прохання.
Звичайно, це не має обов’язково статися, проте відбувається доволі часто. У чому ж річ? Спробуємо відповісти на це запитання скориставшись, ясна річ, Біблією. А допоможе нам у цьому вірш з послання апостола Якова: «Бо багато може щира молитва праведного» (5:16). Спробуємо розкласти цей вірш по частинах, щоб краще розібратися в проблемі, з якою стикаються люди, які лише розпочали свій шлях у вірі: Бог не відповідає на молитви людей як вони того хотіли. Отже, розпочнемо:
- Бо багато може
- щира молитва
- праведного
Зазвичай, люди звертають увагу на першу строчку: «Бо багато може», коли намагаються випрохати в Бога все потрібне. Часто таке бажання може бути настільки сильним, що людина вже впевнена, що вона обов’язково отримає від Бога все, що просить. Часто багато хто вважає видавання бажаного за дійсне «вірою». Проте це не так, адже «віра від слухання, а слухання від слова Божого» (Рим. 10:17). А люди не так вже часто і охоче читають слово Боже, Біблію, вже не кажучи, щоб виконувати («слухати»), що в ній написано. Тоді про яку віру може йти мова? Це лише видавання бажаного за дійсне, одним словом, самообман.
Про щирість молитви, та і загалом про саму молитву, при такому підході мова вже не може йти. Це швидше заклинання, ніж молитва. Адже молитва – це розмова, діалог з Богом, а не повторювання завчених слів. А як можна розмовляти з тим, про Кого навіть гадки не маєш? Як можна вести діалог, якщо не чуєш Співрозмовника? Якщо Співрозмовник взагалі тобі абсолютно байдужий, чому ти очікуєш, що Він обов’язково допоможе тобі? Бо тобі треба, бо тобі так хочеться? Загалом, над подібними запитаннями мало хто задумується, вже на кажучи, що шукатимете на них відповіді і робитимете належні висновки…
Залишилося пригадати про праведність. Але поняття праведність кожна людина може сприймати по-різному, тому і розуміння праведності може сильно відрізнятися. Ну, а що стосовно праведності каже Біблія, це, зазвичай, цікавить не так вже багато людей. Якщо коротко висловитися про те, що під праведністю розуміється в Біблії, то праведною Господь вважає ту людину, яка виконує Його заповіді:
– Учителю Благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?
– Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей. (Мф. 19:16,17).
Залишилася справа, так би мовити, за «малим», почати виконувати Божі заповіді, а для початку – дізнатися про них. А насправді не так вже багато хто знає, про що йде мова в Божих заповідях.
Отже, основна причина чому Господь не чує прохання людей (саме прохання, а не молитви), це брак, а деколи і взагалі відсутність людської віри в Нього. Про цей момент часто-густо забувають казати вірні, коли дають свідчення про те, як Господь відповів на їхні молитви. Але це не дивно, адже люди часто забувають казати про цілком очевидні для них речі. Речі, які є незбагненними для оточення: щоб отримати щось від Бога – треба для початку в Нього вірити, читати Боже слово та слухати, виконувати Його.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Очевидні і незбагненні речі
Ваш коментар: