Хімія (Лк. 10:21-24)

Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.

Там, де дитина бачить ліс, – там науковець побачить екосистему. Там, де дитина захоплюватиметься листям, – там науковець зробить доповідь про хлорофіл і фотосинтез. Там, де дитина виявить захоплення красою вірша, – там науковець порахує рядочки, слова й літери.

Ці науковці – бездарні вчені, псевдовчені. Адже завдання вченого полягає в тому, щоб відкривати дійсність, а вони натомість залишаються до цієї дійсности сліпими.

Півбіди, якщо не побачать лісу, півбіди, якщо не захопляться листям, півбіди, якщо їх не зворушить поезія. Найгірше буде, коли, зустрівши свою любов, скажуть: «Хімія».

Попередній запис

Мудрець і немовлятко (Лк. 10:17-24)

Втаїв Ти оце від премудрих і розумних. Існує така мудрість, яка наближує до Бога. Існує також така, яка віддаляє. Мудрість, ... Читати далі

Наступний запис

Циган, румун і єврей (Лк. 10:25-37)

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. Господь Бог любить парадокси, несподіванки та неочікувані ... Читати далі