Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
Ісуса притягував храм, і це нормально, адже то був Його дім. Нас теж вабить до наших чотирьох стін, до нашого кута. А якщо не маємо власного дому, то дуже, дуже хочемо його мати.
А тепер подумаймо про інший дім – подумаймо про парохіяльний храм. Отой малий або великий, старий або сучасний, дерев’яний або мурований. Як ти в ньому почуваєшся? Чи це справді твій дім? Чи, перебуваючи в храмі, почуваєшся «в себе»?
Дуже важливо, щоб ти відчув себе господарем, щоб почувався, як у себе вдома. Завдяки цьому, з одного боку, матимеш свій кут і дах над головою, а з другого, станеш відповідальним за цей дах. За дах і за всіх, хто під цим дахом знайшов прихисток.
