Запитувати, запитувати, запитувати… (Лк. 2:41-51)

Запитував їх.

Дванадцятирічний Ісус здивував єврейських старійшин Своєю кмітливістю. Книжників вразило те, що говорив, вразили Його відповіді. Ісус, однак, не тільки відповідав, Він також ставив запитання.

Якщо хтось ставить запитання, то це найліпше свідчить про проникливість його розуму. Мудре запитання часто означає більше, ніж цілі томи енциклопедії. Мудре запитання створює в людському житті напруження, спонукає до пошуків, до розвитку.

Варто ставити іншим і передусім собі такі запитання: «Хто я?», «Навіщо живу?», «Куди прямую?» Варто також запитувати про Бога: «Ким Він є для мене?», «Ким я повинен бути для Нього?» Варто запитувати, варто шукати. Тільки той, хто шукає, знаходить.

Попередній запис

Сила старої жінки (Лк. 2:36-40)

Не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. Мріємо про великі вчинки для Бога. Хочемо зробити ... Читати далі

Наступний запис

Твій дім (Лк. 2:41-52)

Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? Ісуса притягував храм, і це нормально, ... Читати далі