Нехай (Лк. 1:26-38)

Нехай буде мені згідно з словом твоїм!

Велич Марії полягала не в мудрості, бо багатьох речей, які з нею відбувалися, вона просто не розуміла. Джерелом її величі не було також її суспільне становище чи влада, бо була простою, молодою та бідною жінкою з провінційного та забутого Назарета.

Ця велич походила з уміння підкоритися Божій волі: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лк. 1:38).

Саме така позиція свідчить про зрілість людини та зрілість її віри. Водночас така позиція є рідкістю. Нам важко сказати Богові: «Нехай станеться так», – бо завжди хочемо керуватися власним слабким і обмеженим розумом, а ще нам важко визнавати чийсь авторитет, підкорятися комусь, навіть якщо цей хтось – сам Бог.

Вважаємо, що підкорення Богові зневажить і принизить нас, а тимчасом відбувається щось цілком протилежне – наше піднесення й звеличення. Можна спробувати зробити так – довіритися Богові, сказати своє «нехай», «нехай це станеться зі мною» і побачити тоді, що відбуватиметься в нашому житті.

Попередній запис

Сад, повен благодаті (Лк. 1:26-38)

Радій, благодатная. Сьогодні багатьом людям легше вірити в золоту рибку, ніж у Господа Бога. Якщо ми, однак, сильніше б вірили ... Читати далі

Наступний запис

Вистачить місця на подіумі (Лк. 1:39-45)

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине. Марія побігла до Єлизавети. Не для того, ... Читати далі