Дух та аромат

Пахощі – один із наймогутніших секретів краси, яким я поділюся з вами. Аромати аналізує той самий відділ мозку, який генерує емоції та зберігає спогади. На деякі запахи реагуємо миттєво, тому що емоції та пам’ять спрацьовують швидше, ніж розум ідентифікує запах. Аромат може вмить змоделювати настрій та очікування. Він також визначає наше сприйняття особи чи місця, навіть підсвідомо.

На жаль, поки що наукових досліджень зв’язку між запахом та емоціями є небагато. Однак із давніх-давен народ Божий слідував Його вказівкам щодо того, як ввести запахи до духовного життя, а ми можемо скористати з тої мудрости, навчаючись, як застосувати це в наші дні.

Пахощі храму

Бог створив рецепти пахощів для богослужінь, і їх ніхто не мав права копіювати під загрозою вигнання зі спільноти. (Оце так покарання за порушення авторських прав!) Зайшовши в стародавній храм, людина потрапляла в цілком інше місце – у святий простір. Аромат налаштовував людей на поклоніння та близькість із Богом, відкриваючи їхні серця.

Ароматичні олії використовували в храмі у два способи: як священну олію помазання і як фіміям.

Олія помазання

«І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: А ти візьми собі найкращих пахощів: самотечної мірри п’ять сотень шеклів, і запашного цинамону половину його: двісті й п’ятдесят, і запашної очеретини двісті й п’ятдесят, і касії п’ять сотень шеклів на міру шеклем святині, та гін оливкової оливи. І зробиш її миром святого помазання, масть складену, робота робітника масти. Це буде миро святого помазання. І намастиш ним скинію заповіту, і ковчега свідоцтва, і стола та всі речі його, і свічника та речі його, і жертівника кадила, і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її. І освятиш їх, і стануть вони найсвятішим, усе, що доторкнеться до них, освятиться! І помажеш Аарона та синів його, та посвятиш їх на священнослуження Мені» (Вих. 30:22-30).

Олію помазання виготовляли з мирри, цинамону, ароматичної тростини, касії та оливкової олії. Ця суміш асоціюється мені з ароматом Різдва. Нею освячували речі і так посвячували їх Господові. Це прекрасний спосіб символізувати пришестя Святого Духа, даровані Ним пахощі, якими помазують вірян. Коли людина підходила до Ковчега Завіту, то відчувала незабутній аромат. Його не можна було ні з чим сплутати, він був унікальний, не траплявся ніде інде. Це був запах святости, прагнення Бога і Його одкровення.

Фіміям

«І промовив Господь до Мойсея: Візьми собі пахощів: бальзаму, і ониху, і хелбану, пахощів, та чистого ладану, кожне буде в рівній частині. І зробиш з цього кадило, масть, робота робітника масти, посолене, чисте, святе. І зітреш із неї надрібно, і даси з неї перед обличчям свідоцтва в скинії заповіту, що Я буду являтися тобі там, це буде найсвятіше для вас! А кадило, що зробите, за постановою про нього це зробите собі, воно буде тобі святість для Господа! Кожен, хто зробить, як воно, щоб нюхати з нього, той буде витятий із народу свого!» (Вих. 30:34-38).

Запалення фіміяму було ароматним благанням до Бога. У біблійному словнику вказано, що «метою регулярних ранкових і вечірніх принесень аромату на цьому вівтарі було забезпечення Божої присутности та Його уваги до людських молитов. Дим фіміяму переносить молитву до Бога, а люди сподіваються, що аромат умилостивить Його, коли Він відчує прекрасний запах фіміяму»[1].

До складу фіміяму входили і невідомі в наш час речовини. Приміром, стакта, яка або походила зі смоли дерева, що називалося стиракс, або була різновидом мирри. Оніка була особливою речовиною, яку добували з мушель молюсків, що в біблійні часи були також знаним джерелом пурпурового барвника. Гальван доступний і нам: можемо придбати ефірну олію гальвана (гальбанума). Суміш цих ароматів, швидше за все, мала мускусний, пряний і тяжкий запах.

У Біблії слово «аромат» часто звучить як метафора. Молитва – це прекрасний аромат, що підіймається до Бога, немовби «золоті чаші, повні пахощів» (Об. 5:8). Коли священик Захарія запалював кадило з фіміямом, з’явився ангел, щоб звістити народження Івана Христителя, запевняючи священика, що молитви його дружини почуті. Кадильний дим символічно підносить молитви до Бога.

«…Ми бо для Бога – Христова запашність» (2Кор. 2:15). «А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!» (2Кор. 2:14). Люди повсякдень помазувались ароматичними оліями, доглядаючи за тілом. Згодом помазання почали сприймати як наповненість Святим Духом (Лк. 4:18).

Як зробити особливими хвилини відпочинку

Чимало християн не вважає аромати частиною богослужіння, хоч їх і застосовували в біблійні часи. Якось я відвідувала курси, де викладач використовував спеціяльні пахощі, створюючи в авдиторії простір, відокремлений від решти світу. Так студенти могли забути про свої турботи і повністю зосередитися на навчанні. Вплив був негайний та заспокійливий.

Безперечно, це частина божественної геніяльности – створити аромат, який можна відчути лише в храмі від Ковчега. Аромат допомагав людям розпізнати священний простір, налаштовував їх на відповідний настрій, допомагав забути ненадовго земні турботи і зосередитися на Господові.

Можемо також використати аромат під час щоденних молитов як спосіб менше відволікатися на зовнішнє та повніше зосередитися на розмові з Господом. Це не містика і не магія. Ми бачили, як сильно аромат може вплинути на людину. Бог створив нас так, щоб ми емоційно реагували на запах. Використання окремого аромату в час усамітнення допоможе налаштуватися на тихе споглядання Господа, закривши перед очима нашого розуму всі інші образи й настирливі думки. Аромат посилює враження, що цей час відокремлений від щоденних турбот.

Ароматами для часу тиші можуть бути сандал, троянда, іланг-іланг і, звичайно ж, ладан та мирра. Ладан навіть називають символом божественного імени Божого[2]. Всі ці аромати можна придбати окремо або в спеціяльних сумішах. Не обов’язково вибирати таку ж композицію, як у Біблії, але мені подобається думати, що я вдихаю той самий аромат, що й цар Соломон або Марія багато століть тому. Важливо вибрати запах, який ви любите, та відокремити його від усього іншого, чим користуєтеся.

Коли запалюєте ароматичну свічку, дуже добре порозважати над таємничою природою віри й любови. Аромат огортає вас, хоча ви його не бачите, не можете доторкнутися до нього, не чуєте. Однак ви знаєте, що він є. Не можете описати, куди прямує аромат або дим, але розумієте, що з тим, як тане віск, аромат справді вивільнюється й огортає вас.


[1] The Anchor Bible Dictionary / David Noel Freedman. – New York: Random House, 1992.

[2] Tucker Suzetta. ChristStory Christmas Symbols: Frankincense (Христові історії: різдвяні символи – ладан) // Christ’s Story Bestiary. – 1999 // http://www.netnico.net/users/legend01/frankin.htm (від 4 березня 2006 p.).

Попередній запис

Як закріпити макіяж

Щоб макіяж виглядав свіжо впродовж дня, я роблю спеціяльні спреї для обличчя. Один лежить у шухляді мого письмового столу, інший ... Читати далі

Наступний запис

Краса та аромати

Ми створені так, щоб реагувати на запах, і знаємо, як за допомогою ароматів зробити привабливими та приємними себе й довкілля. ... Читати далі