Подолання самотності
Самотність долається через інших, але тільки в Богу. Любити Бога і любити ближнього – означає перестати бути самотнім. Настільки, наскільки кожен з нас здатен утілити цей принцип у життя, настільки ж ми здатні здолати самотність.
Виходить, самотність стимулює нас рухатися до Бога. А значить, самотність стимулює нас рухатися до щастя. Як і усі «покарання» і наслідки гріхопадіння, самотність виявляється прекрасними ліками. Втім, лише в тому випадку, якщо ми можемо їх прийняти.
Заперечення самотності як власної риси, риси своєї особи, а не специфіки своїх обставин, породжує болісні ідеї «ідеального шлюбу», «ідеальної дружби» і в цілому споживчого ставлення до інших людей. Інший виявляється не тим, «кого я маю полюбити, якщо хочу бути менш самотнім», а тим, хто «маю полюбити мене, щоб я не був такий самотнім». І якщо стосунки страждають, означає, треба шукати більш відповідного іншого, а не працювати над собою.
Стосунки між тим дійсно бувають такими, які краще не починати. І люди бувають такими, з якими краще не зв’язуватися. Не тому, що є у світі хоч хтось, кому не потрібна любов, а тому, що ми можемо не впоратися із завданням любити цю людину. Гординя ще нікого і ніколи не рятувала від самотності. Виключно і тільки любов. Притому любов діяльна, а не як емоція. Є в ній ще один секрет: по-справжньому піклуючись про іншого, навряд чи зможеш думати про себе. Складно уявити людину, яка, кидаючись у воду рятувати потопаючого, вмить випливає на берег з думкою «ну, ні. Вода занадто холодна, щоб когось рятувати. Я піду, мабуть. А то ще простуджуся». Складно уявити щирого друга, який, вислуховуючи свого приятеля, думає тільки про те, що йому тиснуть черевики або хочеться пити. Адже це і не дружба зовсім. Піклуючись про інше, досить важко концентруватися на думці «який же я самотній!», оскільки зазвичай турбота поглинає усю увагу.
Ми усі самотні. Це дійсно так. Самотні рівно настільки, наскільки перебуваємо від Бога і від інших.
Чи переборна ця самотність? Можливо, частково вона переборна у святості, але ще жодна людина не померла безгрішною, окрім Христа. Абсолютно самотнього, Який не має жодної надії розділити Свій досвід з кимсь іншим і Єдиного, хто абсолютно здолав самотність.
Автор: Дарина Коршун
Що Біблія каже про самотніх християн?
Питання самотності християн і те, що Біблія говорить про віруючих, які ніколи не одружуються, часто не знаходить розуміння. Павло каже нам у 1Кор. 7:7-8: «Бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, інший – інше. Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я». Зверніть увагу – він каже, що деякі люди мають дар залишатися самотніми, а деякі – перебувати в шлюбі. Хоча виглядає, що майже всі одружуються, це необов’язково є Божою волею для кожного. Павлові, наприклад, не треба було турбуватися про додаткові проблеми й стреси, що неминуче з’являються в шлюбі та з появою сім’ї. Він цілковито присвятив своє життя поширенню Божого Слова. Він не був би таким корисним вісником, якби був одруженим.
З іншого боку, деякі люди досягають кращих результатів у команді, служачи Богові як пара та сім’я. Обидва типи людей однаково важливі. Не є гріхом залишатися самотнім навіть протягом усього свого життя. Найважливішим моментом у житті є не пошук пари та народження дітей, а служіння Богові. Нам слід навчатися з Божого Слова, читаючи Біблію та проводячи час у молитві. Якщо ми проситимемо Бога відкрити Себе нам – Він відповість (Мф. 7:7), і якщо ми проситимемо використовувати нас для виконання Його благих цілей – Він також відповість. «І не уподібнюйтеся світові цьому, а змінюйтесь оновленням вашого розуму, щоб ви пізнавали, що є воля Божа, блага, угодна і довершена» (Рим. 12:2).
Самотність не має розглядатися як прокляття чи свідчення того, що «щось не так» із самотнім чоловіком чи жінкою. Хоча більшість людей одружуються і, виглядає, що Біблія дає нам зрозуміти, що Божою волею для більшості людей є шлюб – самотній християнин у жодному разі не є «другосортним» християнином. Як зазначається в 1Кор. 7, самотність є – якщо так можна сказати – найвищим покликанням. Як і з усім іншим у житті, нам слід просити в Бога мудрості (Як. 1:5) щодо шлюбу. Слідування Божому плану – чи в шлюбі, чи в самотності – приведе до продуктивності та радості, які Бог бажає дати нам.
За матеріалами сайту: https://www.gotquestіons.org
Що Біблія каже про самотність?
Важливо розрізняти ці два поняття – “безшлюбність” і “самотність”, адже це не одне й те саме
Безшлюбність – це стан (скоріше соціальний статус) людини жіночої або чоловічої статі, яка досягла шлюбного віку, але яка не одружена, не взяла шлюбу. А самотність – це, скоріше, стан душі людини, яка перебуває в умовах реальної або уявної ізоляції, розриву соціальних зв’язків, відсутності значущого (вагомого, важливого) для неї спілкування. Це стан, коли людина почувається так, начебто вона взагалі відрізана від інших людей, не має ні знайомих, ні друзів, ні коханих (або справді знаходиться в такому становищі через певні обставини).
Таке визначення самотності нам дає словник із філософії. Як бачите, це значно ширше поняття, аніж просто безшлюбність, і воно скоріше вказує на внутрішній стан людини, на те, як людина сприймає себе в цьому світі, ніж на фактичний стан речей. Адже є безліч прикладів того як люди з обмеженими можливостями, які були прикуті до ліжка, не мали змоги вийти з дому роками, писали книжки, вірші, музику – і не почувалися самотніми. Навпаки, їх окрилювало те, що вони можуть подарувати щось дорогоцінне суспільству, людству, – яке переживе їх самих. Людина починає страждати тоді, коли вона занадто зосереджується на собі.
Повернемося до поняття безшлюбності. Багато неодружених людей не задоволені своїм становищем. Вони можуть потрапити в пастку свого власного мислення або того як їх сприймають оточуючі. Їм здається що вони якісь неповноцінні, нікому не потрібні, що життя минає даремно. Але Біблія говорить про це зовсім інакше. Давайте розглянемо декілька місць із Святого Письма.
«А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки» (1Кор. 7:1)
«Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, ті, що мають жінок, нехай будуть так, ніби не мають їх; хто плаче, наче не плаче; хто радіє, наче не радіє; і хто купує, наче не набуває; і хто користується світом цим, наче не користується; бо минає образ світу цього. А я хочу, щоб ви були без турбот. Неодружений турбується про Господнє, як догодити Господеві; а одружений турбується про мирське, як догодити жінці. Різниця є між заміжньою і дівицею: незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господеві, щоб бути святою і тілом і духом; а заміжня піклується про мирське, як догодити чоловікові. Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господеві» (1Кор. 7:29-35).
Отож, стан безшлюбності дозволяє людині неподільно служити Господові. Поряд з тим Він бажає, щоб ми навчились бути задоволеними в будь-якій ситуації, терпеливо очікуючи на Божий час для вирішення наших проблем.
«Говорю не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що в мене є» (Флп. 4:11).
Наша духовна зрілість не визначається сімейним положенням. Адже можна почуватися самотнім і будучи в шлюбі. Таке теж буває. Як діти Божі, ми маємо цілісність, повноцінність та завершеність у Христі Ісусі, не залежно від того, чи є в нас подружжя. Ви можете бути самотнім серед людей, але ви ніколи не повинні бути самотнім без Бога.
«Глядіть, браття, щоб хто не звабив вас філософією й марною оманою, за переказом людським, за стихіями світу, а не за Христом; бо в Ньому живе уся повнота Божества тілесно, і ви маєте повноту в Ньому, Який є глава всякого начальства і влади» (Кол. 2:8-10).
За матеріалами сайту: https://lifeline.victorychurch.org.ua
Будучи на самоті, ви можете бути не самотніми
«Будьте тверді і мужні, не бійтеся, не жахайтеся і не страшіться їх, бо Господь Бог твій Сам піде з тобою і не відступить від тебе і не залишить тебе» – Втор. 31:6
Самотність часто описують як внутрішній біль, вакуум у серці чи брак любові. До переліку її побічних ефектів входять відчуття порожнечі, відсутності сенсу життя, а також відчуття даремного, безцільного буття. Самотність може мати багато причин, та люди часто не усвідомлюють, що не повинні вічно жити в такому стані. Вони спроможні протистояти йому і назавжди викинути його зі свого життя. Надзвичайно важливо усвідомити: коли у вас наразі немає пари, це не означає, що ваша доля – бути самотніми. Хоча, можливо, вам і не завжди вдасться уникнути випадків, коли доведеться залишитися на самоті. Та не слід почуватися пригнобленими й нещасними через хибне відчуття самотності.
Боже Слово наказує нам бути сильними й відважними, адже Бог завжди поруч із нами. З фізичної точки зору, ви можете бути на самоті з собою, та це зовсім не означає, що ви самотні, бо, з духовної точки зору, Бог повіки з вами. Він ніколи не залишить і не покине вас.
Тож наступного разу, коли почуття самотності спробує охопити вас, будь ласка, згадайте, про що написано у Втор. 31:6. Проголосіть без вагань, що Бог завше з вами, і почніть спілкуватися з Ним. Коли ви відкриєте для Нього своє серце, Його присутність по вінця наповнить ваше життя. Ви не повинні бути самотніми, бо, хоч би куди ви йшли, Божа присутність повік-віків перебуватиме з вами.
Відкрийте шлях для перемін – помоліться:
Боже, я такий радий, що Ти завжди зі мною поруч. Я знаю, що мені ніколи не доведеться бути самотнім, оскільки, хоч би куди я йшов, Ти повіки перебуваєш зі мною. Амінь.
Автор: Джойс Майєр
