«Тепер ми бачимо ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний. Нині ж перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов» (1Кор. 13:12,13), – ці біблійні слова вселяють втіху і неабияку розраду в серця багатьох вірних, тобто тих людей, які на власному досвіді пересвідчилися наскільки «благий Господь» (Пс. 33:9). Людям же «зовнішнім», які, на жаль, не мають такого духовного досвіду, щойно наведена цитата може здатися або повною нісенітницею, або ж, у кращому випадку, гарною фразою, яка не до чого власне цю людину не зобов’язує. Втім, переважна більшість людей так ставиться до всього, що написане в Біблії.
Такий невеличкий вступ був потрібен для того, щоб далі вести мову про любов – найбільшу з людських чеснот. Любов – це те, до чого має прагнути кожен християнин, і тут, здавалося, його цілі співпадають із вже згаданими людьми світу цього: адже абсолютна більшість людей теж прагне любові, шукає її. Проте подібність у цих прагненнях може здаватися такою лише на перший погляд, адже той сенс, що вкладає Біблія в поняття «любов», мало схожий на те різноманіття понять, що люди зазвичай вважають любов’ю.
Згідно логіки, далі варто було спочатку розкрити сенс, який Біблія вкладає в слово «любов», а потім розглянути той великій перелік значень, що люди у свою чергу мають на увазі під цим поняттям. Проте, як на нашу думку, такий підхід має невеликий сенс, адже люди зовнішні все одно мало що зрозуміють, вважаючи за краще триматися старої думки. І справа зовсім не в браку їхнього розуму чи сприйняття, а в тому, що цим людям поки що бракує страху Господнього, який, як відомо, є «початком мудрості», і «добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога – початок розуміння» (Пр. 1:7).
Тут не можна не пригадати іншого твердження апостола Павла, яке він записав у вже згаданому Першому посланні до коринтян: «Хто гадає, що він знає що-небудь, той нічого ще не знає так, як треба знати. Але хто любить Бога, тому дано знання від Нього» (1Кор. 8:2,3). Отже, щоб мати дійсно правдиве, істинне знання треба любити Бога. Це стосується і вірного сприйняття любові. Але тут виникає парадокс: щоб зрозуміти, що таке справжня любов – треба любити Бога, але як можна любити Бога, якщо людина без Бога не знає як правильно любити? Але цей, здавалося б, парадокс вирішується Христовим побажанням: «Якщо любите Мене, то дотримуйтесь Моїх заповідей» (Ін. 14:15). Отже, любов до Бога виражається у виконанні Його заповідей.
Яких саме? Здавалося, самий момент навести дві найбільші заповіді Закону Божого (див. Мф. 22:37-40). Проте краще пригадати старозавітній Декалог (див. Вих. 20), який у дещо скороченому вигляді Спаситель нагадує багатому юнакові: «Не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою» (Лк. 18:20). Решту п’ять заповідей можна висловити наступним чином: «Не роби собі кумира; не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно; пам’ятай день суботній, щоб святити його; не бажай нічого з майна ближнього твого». І, варто зазначити, що в цьому переліку немає «другорядних» заповідей, які можна було якимсь чином, зважаючи на цілу низку «обставин», якось уникнути, бо «хто дотримується всього закону і зогрішить у чому-небудь одному, той стає винуватим у всьому. Бо Той же, Хто сказав: “Не перелюбствуй”, сказав і: “Не убий”; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом» (Як. 2:10,11).
Проте виконання цих заповідей має пройти необхідний етап страху, коли людина виконує ці заповіді через страх бути покараною – це і є страх Господній. Проте з часом, коли людина на власному прикладі переконається наскільки «благий Господь», і що заповіді були дані людині для її ж блага, тобто це свого роду «Божа інструкція з техніки безпеки», тоді людину переповнює відчуття вдячності до Бога і вона з часом починає виконувати ці заповіді з любові до Бога і заради власного добра, ще більше переконуючись у благості Божого промислу. От так страх Божий поєднується з любов’ю до Бога. Але без цього благословенного страху, який, як згадувалося, є початком мудрості, неможливо по-справжньому відкрити для себе Божу любов і все те, що має на увазі під поняттям «любов» Книга всіх книг – Біблія.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Біблійне розуміння любові
Ваш коментар: