Тиша, яка промовляє (Мт. 27:14-53)

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі.

Я відправив у своєму житті чимало Хресних доріг. Багато їх очолював як священик, а в інших брав участь як дитина, юнак або семінарист.

На окремих стаціях лунало чимало пояснень. Проте найбільше я запам’ятав одну з Хресних доріг у нашій семінарії, під час якої на стації «Смерть Ісуса на хресті» не прозвучало жодного слова. Ця мовчанка була, мабуть, найдоречнішим і, як це не парадоксально, найпромовистішим поясненням.

Бо що ж можна сказати, коли бачиш Божого Сина, Який любить і помирає за нас на хресті?

Попередній запис

Твоя зрада (Мт. 26:14-25)

Що хочете дати мені? «Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків» (Мт. ... Читати далі

Наступний запис

Фундамент (Мт. 28:8-15)

Не лякайтесь! Так, тіло могли викрасти. Не тільки сьогодні можна залагодити чимало справ підступом, силою чи за допомогою хабара. Неможливо, ... Читати далі