Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
Так воно вже є, що одним ми кланяємося низько, іншим – лише трохи, а ще іншим – зовсім ні. З одним вип’ємо горілки, а, побачивши іншого, подумаємо, що з ним – не варто, бо нам це невигідно, а горілка дорога. Одні для нас ліпші, інші гірші, а ще до інших ставимося як до повітря.
А проте кожен із них – це Ісус, якого зустрічаємо. За тим, як ставимося до людей – особливо до найменших і найслабших, – можна зрозуміти, як ставимося до Ісуса та ким Він є для нас.
Варто це сьогоднішнє Євангеліє запам’ятати, щоб пізніше не скиглити: «Коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого?» (Мт. 25:44) – і не почути: «Чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!» (Мт. 25:45).
