1:26-38 – Передвістя народження Ісуса
Оповідь Луки про провіщення народження Ісуса є паралеллю до такої самої оповіді про Івана, але пророкування для Марії представлено з більшою шанобливістю. Лука розглядає благовіщення про народження Ісуса як вінець усіх пророцтв. Воно виявляє найбільшу таємницю християнської віри та природу обіцяного Спасителя, який є і людиною, і Богом.
Той ангел, який звіщав народження Івана, приходить до Марії, щоб звістити їй про народження Ісуса. У випадку з Іваном у центрі уваги був Захарія, батько. У випадку з Ісусом увага зосереджена на Марії, матері. Марія була скромною молодою жінкою, зарученою з Йосипом, теслею, та мешкала у віддаленому селі Назарет у Галілеї. У євреїв заручини були таким самим зобов’язанням, що й шлюб. Коли чоловік, із яким була заручена жінка, помирав, згідно з Торою, його брат мав забезпечити її потомством (пор. Лк. 20:28).
Гавриїл вітає Марію: «Радій, благодатная, Господь із тобою!» Хоч її приголомшує ця дивна ситуація, ангел просить її не боятися. Вона зачне та породить дитину і назве хлопчика Ісус, що є грецькою формою єврейського імені Йошуа (Єгошуа), яке означає «YHWH – це спасення». Дитину назвуть Сином Всевишнього.
Марія висловлює подив, але не недовіру, як Захарія. «Як же станеться це, коли мужа не знаю?» Це підтверджує той факт, що Марія все ще є дівою. Немає сумніву, що, як і Матвій, Лука має на увазі Іс. 7:14 та 9:6-7 (пор. Мт. 1:20-25). Ангел каже Марії, що в таїнственний спосіб вона стане неначе Храмом, над яким перебуватиме Shekinah, Божа слава (пор. Вих. 33:9-11; 1Цар. 8:10-11). Після того, на відміну від Івана, Ісус стане Божим Сином і Месією. Гавриїл також повідомив Марії, що її старша безплідна родичка Єлисавета вагітна вже шість місяців. Він сказав це для того, аби довести, що немає нічого неможливого для всемогутнього Бога. Відповідь Марії сповнена довіри й смирення. Незважаючи на її віру, вона, без сумніву, усвідомлювала, що сповнення цієї обіцянки могло викликати підозру, осоромлення, розлучення, докори і навіть смертну кару. Але вона не дозволила думці про ці жахіття відлякати її від того, щоб покірно віддати себе Божій волі. Таким чином, Марія є натхненням для всіх християн як символ віри.
1:39-56 – Марія відвідує Єлисавету
Марія квапиться провідати свою родичку Єлисавету, почувши новину про її вагітність. Їй цікаво, чому Господь таємничо відвідав її – з якої причини? Коли Єлисавета чує голос Марії на порозі, дитя Іван в її лоні здригається і раптово Єлисавета сповнюється Святим Духом. Натхненна, вона вигукує знані слова: «Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!». Це був дуже глибокий досвід для обох жінок, адже кожна з них носила під серцем особливу дитину. Марія відповідає піснею хвали, що пізніше стала відома як Magnificat. Її слова нагадують чудову та зворушливу пісню Анни зі СЗ, коли Бог дозволив їй породити пророка Самуїла (1Сам. 2:1-10). Пісня Марії прекрасно виражає те, як Бог пам’ятає про бідних і зневажених, яких Він спасе. Вона протиставляє благословення богобоязного народу ницості невіруючих, гордих і бунтівних, що будуть розвіяні, немов полова. Божа обіцянка патріярхові Аврааму нарешті справдиться в її Синові Ісусі.
1:57-2:20 – Народження Івана та Ісуса
Пророцтво ангела справджується по закінченню дев’яти місяців. Ми бачимо, що народження Івана було хвилюючою подією. Коли Єлисавета каже сусідам, що її дитя зватиметься «Іван» («YHWH милостивий»), вони опираються (1:60-61), адже ім’я дитини мусить відображати сімейну історію і статус. Вони вважають, що йому потрібно дати ім’я Захарії, але Захарія бере табличку для письма й пише: «Іван» – і раптом його язик розв’язується, і він благословляє Бога. Його велична та прекрасна пісня стоїть в одному ряду з найпіднесенішими псалмами Біблії, у кількох рядках зводячи воєдино велику кількість найсильніших тем у пророчій спадщині Ізраїля.
Недовго потому надзвичайно важлива подія в історії світу, завіса, на якій висить історія людства, хитнулася від старого до нового. Лука оповідає, що Йосип і Марія подолали вісімдесят миль від їхнього маловідомого села Назарет, щоб повернутися в батьківське містечко Йосипа Віфлеєм через перепис населення.
Згідно з Євангелієм від Луки, це також був період, коли римським губернатором провінції Сирії був Киріній. Такі переписи проводилися періодично з подвійною метою – оподаткування та військовий призов. Йосип і Марія, тоді вже на пізньому терміні вагітности, покірно вирушають до Віфлеєму. Для цієї бідної пари умови не могли бути гіршими. Коли вони прибули до Віфлеєму, то не знайшли місця, де зупинитися. Однак, коли ми гадаємо, що все йде якнайгірше, інколи це може виявитися найкращим з точки зору Бога. Ангели раптом звіщають пастухам, що вони побачать свого Спасителя, Христа Господа, Який народився неподалік у Віфлеємі. Вони знайдуть Його не в найкращому домі, але в стайні. Спаситель світу народився за Божим планом як бідний пастух! Здивовані, вони йдуть побачити Його, і без сумніву, дитина є там, як і казав ангел. Отож, вони віддають шану Визволителеві. Все ж бідні матимуть переваги від надії Ізраїля.
Пісню ангелів у Лк. 2:14 перекладають по-різному. Дехто читає: «…мир людям його вподобання», тоді як інші пишуть: «…мир усім людям доброї волі». Нещодавно знайдені біля Мертвого моря сувої містять паралелі, що надають перевагу виразу «мир людям його вподобання» або «яких Бог вподобав». Із цього не можна зробити догматичного висновку.
Як і кожна молода мати, що годинами милується своїм дитям і гадає, що ж приготовано йому в майбутньому, Марія тримала всі ці дивні події у своєму серці, роздумуючи над їхнім значенням.
