Розділ 26:1-16 – Змова про вбивство Ісуса, пропозиція зради

Ісус прийшов до Єрусалима на празник Пасхи, щоб постраждати та померти в імені Ізраїля як Отрок/Син Людський задля відкуплення від гріха й створення нового Ізраїля, який має стати народом союзу та світлом народів. Опис страстей Христових – це вражаюча оповідь про самовіддане прагнення Ісуса виконати історичну місію Ізраїля, щоб таким чином вірні могли досвідчити воскресення як новий початок, а отже, здійснити призначення, яке Господь має для них.

26:1-5 – Змова про вбивство Ісуса

Ісус тепер нагадує Своїм учням, що Він наблизився до виконання найбільшої місії, поставленої перед ним: «Людський Син буде виданий на розп’яття» під час празника Пасхи. І знову пасивні конструкції, що їх використовує автор, вказують на те, що це найвища воля Бога – за допомогою такого задуму принести спасення через страждання на хресті (пор. Мт. 28:5). Ісус попереджав їх багато разів, що Він виконає роль Отрока згідно з Іс. 53 (Мт. 16:21; 17:22-23; 20:18-19). Пасха починалася 14 ніссана обрядом заколення ягняти близько третьої години дня, й пасхальна трапеза відбувалася ввечері на початку дня 15 ніссана (згідно з юдейською традицією, нова доба розпочиналася на заході сонця), в юдейську п’ятницю (див. Вих. 12:1-27). «Первосвященики і старші народу», представники єрусалимської правлячої еліти таємно зібралися в палаці первосвященика Кайяфи, що був при владі протягом 18-36 рр. від Р. Хр., аби домовитися, як «підступом» схопити Ісуса, щоб убити Його. Вони розуміли, що привертати увагу до своїх дій не на часі, особливо тому, що протягом святкування празника Пасхи в Єрусалимі перебувало багато паломників, які вважали Ісуса пророком (21:46). Будь-яке заворушення народу лише дало б привід римському війську втрутитися і застосувати силу під час святкувань.

26:6-13 – Намащення Ісуса миром на знак приготування до поховання

Після змалювання змови єрусалимських лідерів сцена помазання Ісуса миром виглядає контрастно і ясно показує реальну перспективу наближення Його смерти. Ця сцена відбувається в домі «Симона прокаженого», якого Ісус зцілив був раніше (пор. 8:1-4). Намащення миром волосся на голові було традиційним під час святкувань, але невідома жінка мала при собі вельми дороге пахуче миро, щоб намастити голову Ісуса. Це був дійсно вчинок, який свідчив про її великодушність і любов, але він також має глибший зміст. Кількома днями раніше Ісус ввійшов в Єрусалим як цар із Зах. 9:9 і народ вітав Його як Сина Давида (21:5,9,15). Ця жінка по-своєму відважилася привітати Ісуса як Месію, і цей її вчинок можна розглядати як відданість. Можна лише уявити, як її здивувала реакція учнів, які вважали її дорогий подарунок «марнотратством», адже вона могла використати ті гроші, щоб роздати «бідним». Ісус докоряє Своїм учням, кажучи, що жінка «добрий учинок зробила Мені» (пор. 5:16). Насправді вона виконала заповідь із Втор. 15:11, адже Ісус – це бідний чоловік par excellence, як Отрок Ізраїль, який має пройти шляхом побитого, зневаженого Богом, стражденного (Іс. 53:4,7; див. раніше в 5:3,5; 11:29-30). У світлі цих пророцтв Ісус тлумачить вчинок цієї жінки як приготування Його тіла до поховання, вживаючи дещо видозмінену фразу з Книги пророка Ісаї: замість «на його голову» (в. 7) Він говорить «на тіло Моє» (в. 12). Про вчинок цієї жінки, що демонструє її справжню праведність, пам’ятатимуть по всьому світу, тому що вона виявила свою щиру віру.

26:14-16 – Пропозиція зради

Одразу ж після того як учні висловили своє занепокоєння з приводу грошей, «один із Дванадцятьох» подався до первосвящеників і запропонував їм видати Ісуса. Причиною того, що Юда Іскаріотський бажав видати Ісуса, могла бути його жадібність до грошей, заздрощі чи розчарування. Однак він погоджується на дуже скромну суму в тридцять срібняків. Ця сума становила компенсацію за раба (Вих. 21:32; пор. Зах. 11:12). Первосвященики хотіли схопити Ісуса окремо від натовпу десь у тихому місці і в слушний час. Лише людина близька до Нього могла надати їм потрібну інформацію. Вірність жінки в домі Симона разюче протиставлена зневірі одного з Дванадцятьох.

Попередній запис

Розділ 24:29-25:46 – Прихід Сина Людського та суд над народами

24:29-35 – Прихід Сина Людського Слово «зараз» підкреслює неочікувані обставини приходу Сина Людського, що застане людей зненацька. Фраза «по скорботі ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 26:17-46 – Таємна вечеря, молитва в Гефсиманії

26:17-30 – Таємна Вечеря Матвій описує Таємну Вечерю як пасхальну вечерю, що відбувалася 15 ніссана. Перший день Опрісноків припадав, очевидно, ... Читати далі