Безконечна вартість (Мт. 18:12-14)

Коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев’ятдесятьох і дев’ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?

Одна заблукана вівця зі ста – це для звичайного пастуха втрата в розмірі однієї сотої від вартости цілої отари. Так воно є для звичайного пастуха, але не для Ісуса. Ця одна вівця має для Нього безконечну вартість. Безконечна вартість отари – це сума безконечних вартостей окремих овець.

Ми маємо велику вартість. Ісус – Добрий Пастир – заплатив за нас Своєю Кров’ю. Можемо бути певні, що ніколи не викреслить нас – ми надто дорого коштували Йому.

Звичайно, притча про Ісуса-Доброго Пастиря не заохочує до того, щоб постійно губитися й блукати. Навпаки – спонукає відкривати надію, що Хтось нас шукає, що Когось цікавимо, що Хтось нас нарешті знайде й візьме на Свої плечі.

Попередній запис

Слуга (Мт. 18:1-5,10,12-14)

Хто найбільший у Царстві Небеснім? Багатство особи Христа дає змогу вшановувати різні Його риси. Можна, дивлячись на Його Особу, бачити ... Читати далі

Наступний запис

Методологія реагування (Мт. 18:15-20)

А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи. Поспішиш – людей насмішиш. Дуже часто реагуємо на зло ... Читати далі