Слуга (Мт. 18:1-5,10,12-14)

Хто найбільший у Царстві Небеснім?

Багатство особи Христа дає змогу вшановувати різні Його риси. Можна, дивлячись на Його Особу, бачити передусім милосердя, можна обрати своїм покровителем Ісуса-Царя Всесвіту чи Доброго Пастиря.

Обрати ту, а не іншу Його рису диктує нам, мабуть, наша особистість, наші прагнення, наше бажання наслідувати Ісуса.

У цьому контексті подумаймо, чому так мало говорять про Слугу, так мало розвинений культ Ісуса-Слуги? Невже тому, що ми самі втікаємо від служіння, соромимося його, вважаємо чимось принизливим? Царювати з Христом – залюбки, приймати Його доброту й милосердя – певна річ, але служити?

Ісус – Слуга, тож ми повинні пам’ятати й наслідувати також і цю Його рису, попри те, що вона така непопулярна. А може, саме тому?

Попередній запис

Ворота до неба (Мт. 18:1-5,10)

Коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне. Вхід до неба низький. Туди неможливо ... Читати далі

Наступний запис

Безконечна вартість (Мт. 18:12-14)

Коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у ... Читати далі