Вистрибнути за борт (Мт. 14:22-29)

Звели, щоб прийшов я до Тебе по воді!

Чимало говорять, коментуючи цей уривок, про слабку віру Петра, який завагався й почав тонути.

Я, однак, не чіплявся б – хотів би мати саме таку віру, як Петро. Це правда, що він почав топитися, але мав віру, яка дала йому змогу вийти з човна посеред відкритого моря. Та й у підсумку таки зберіг свою шкуру.

Один керівник хору любив повторювати, що найважливішим є початок і закінчення твору, а середина вже якою буде, такою буде. Це трохи нагадує – особливо ота середина – наше християнське життя, в якому нерідко і падаємо, і топимося. Найважливіше, однак, це розпочати шлях, вийти за борт і наостанок ухопитися за Ісусову долоню.

Попередній запис

Голод (Мт. 14:13-21)

Як Ісус відплив… І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним. Ті, хто пішов за Ісусом, становили зріз цілого ... Читати далі

Наступний запис

Профілактика (Мт. 14:22-36)

Рятуй мене, Господи! Господи, рятуй нас, бо гинемо. Так волав Петро й так само волають усі покоління. Та воно й ... Читати далі