Скарб під ногами (Мт. 13:44-52)

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу.

Один чоловік знайшов скарб, працюючи в полі. Та я хотів розповісти про декого іншого. Про десятки, сотні, а може, й тисячі тих, хто раніше ходив цим полем, працював на ньому, можливо, відпочивав і… нічого не знайшов.

В одному фільмі чоловік каже жінці, яка прощається з ним і звертає в якийсь провулок: «Куди йдеш, там нічого немає, там храм».

Чи не є так, що сьогоднішнє поле – це наші міста, селища й села? А скарб ніде не схований, а «лежить зверху» у вигляді наших храмів, де містяться скарби проповідуваного Слова Божого та звершуваних таїнств, де є живий Ісус? Проходимо, поспішаємо, прогулюємося поруч, але нічого не знаходимо. Або навіть заходимо всередину й далі залишаємося сліпі й глухі.

Як важко знайти скарб, що лежить під ногами.

Попередній запис

Чи можна сміятися? (Мт. 13:44-46)

А як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її. Коли людина знаходить скарб ... Читати далі

Наступний запис

Оптимізм і реалізм (Мт. 13:47-53)

Вилучать злих з-поміж праведних. Варто бути оптимістом, але за умови, що цей оптимізм буде поєднаний з реалізмом. У сфері віри ... Читати далі