Єдина жертва (Мт. 12:1-8)

Милости хочу, а не жертви.

Чи можемо дати Богові щось, що не є Його власністю? Хіба ж усе не належить Йому? Це правда – Бог є Творцем і Господом усесвіту, але є такі місця у всесвіті, які Бог не контролює… Це наші серця.

Бог дав людині свободу, тобто відмовився від панування. Дар свободи не означає, що Бог покинув людину. Бог хоче перебувати поруч з людиною, але прагне, щоб вона запросила Його до свого життя в результаті усвідомленого й вільного вибору.

Віддаю себе Богові не тому, що так вже мусить бути, не тому, що я є невільником, не тому, що боюся, а тому, що люблю. Бога не цікавить жодна наша жертва, крім нашого серця.

Попередній запис

Проявиш свою велику силу (Мт. 11:28-30)

Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. ... Читати далі

Наступний запис

Вдача Бога (Мт. 12:14-21)

Не погасить. Людину можна пізнати за її діями. Бога теж. Чимало про вдачу Бога каже нам такий уривок: «...очеретини надломленої ... Читати далі