Квиток до неба (Мт. 11:20-24)

Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!

До Господа Бога можна звикнути. Євреї гордилися тим, що були вибраним народом. Знали, що Господь Бог оберігає їх як зіницю ока. Забули, однак, що така вибраність накладає певні обов’язки. Забули, що кому багато дано, від того й багато вимагатимуть. Присвоїли собі Бога, і їхні серця зачерствіли.

Церква – це новий народ Божий, також вибраний народ, народ Нового Заповіту. Цей народ теж може звикнути до свого Бога… і зачерствіти серцем. А тоді… лихо.

Важко прийняти слова про те, що можна бути гіршим за Содом, але що робити, якщо вони виявляться правдивими? Існує лише один спосіб уникнути сумної долі Содому, Хоразина й Вифсаїди – навернення. Без навернення не допоможуть нам жодні гарні етикетки вірного, не допоможуть свідоцтва про хрещення та довідки з парохії. Бог вимагатиме розкаяного й наверненого серця. Без нього не зможемо увійти до неба.

Попередній запис

Я закохався в людину (Мт. 11:16-19)

Чоловік ось, ласун і п'яниця. Про Ісуса казали: «Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників» (Мт. 11:19). ... Читати далі

Наступний запис

Визначення порядного життя (Мт. 11:25-27)

Втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Може бути мудрість і розсудливість, яка виявиться глупотою. Може ... Читати далі