Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!
Нерідко нам здається, що Бог не вислуховує наших молитов. Можливо, тому, що погано молимося? Погляньмо, як діяв у подібній ситуації прокажений. Він не прибіг до Ісуса, волаючи: «Зціли мене – рахую до десяти». Припав покірно до Його ніг і не те щоб просив, а радше визнав свою віру: «Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!» (Мт. 8:2). Визнав віру в силу Ісуса, але не диктував Йому умов, не вимагав, а просто підкорився Його волі. І Ісус зцілив його.
Якщо хтось пригадує про Бога лише тоді, коли йому чогось треба, то з його вірою щось негаразд. Якщо ставиться до Бога, як до автомата з банками кока-коли, з якого – коли опустиш у нього монету – має викотитися банка, – то це недобре.
Бог не є ні автоматом, в який кидають монети, ні хлопчиком на побігеньках. Прокажений розумів це й виграв нове життя. Натомість чимало людей програє, грюкаючи кулаком по автоматі, з якого не викочуються банки.
