Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.
Це, здається, Маркс сказав, що досі філософи лише інтерпретували світ, а його натомість треба змінювати.
Звинувачуючи філософів у бездіяльності, мав рацію, – навіщо переливати з пустого в порожнє, заповнювати друкованими рядками сторінку за сторінкою, якщо це нічого не змінює, нікому не допомагає? Не мав, проте, рації, вважаючи, що першим береться за виправлення світу. Охочих поліпшити цей світ було вже багато. А чим це закінчувалося – добре відомо.
А втім, є й Той, хто не кидає слів на вітер, Той, хто виголошує проповіді не лише задля того, щоб потім зібрати гроші на тацю, а для того, щоб змінювати лад у світі. Це Ісус. Він чинить не так, як знавці Святого Письма, які безперестанку створюють безплідні коментарі до коментарів.
Коментарі до коментарів уже давно опинилися в пункті приймання макулатури, а Євангеліє далі залишається живим, плідним і захопливим. Далі перевертає світ догори ногами.
